Фестиваль ІТ та комп'ютерного мистецтва під назвою De:coded після тривалої перерви у кілька років знову повертається до Львова. Цьогоріч, як ніколи, масштабно – організатори чекають на початку червня у Палаці Мистецтв близько 5000 відвідувачів.
Основна мета фестивалю – показати, що технології, насправді, є просто засобом для вирішення конкретних задач, чи для мистецького самовираження, і не завжди повинні бути функціональними. De:coded має стати майданчиком для взаємопідсилення людей з різними навичками та компетенціями, які зможуть разом творити креативні проекти на перетині інновацій, розробки та мистецтва.
У той час, коли більшість схожих подій акцентують свою увагу на відвідувачах, які працюють в ІТ та добре орієнтуються в галузі, De:coded відкриває свої двері і для глядачів, які цікавляться технологічними новинками, фанатіють від комп'ютерних ігор чи просто хочуть цікаво провести вихідні зі своїми дітьми.
Гостей фестивалю чекає технологічна виставка, де вони зможуть побачити вінтажні комп’ютери, напрацювання на кшталт розумної гантелі, чи чашки, яка автоматично визначає наскільки чиста в ній вода. На De:coded також покажуть, як можна вирощувати овочі чи фрукти прямо у себе в квартирі. На фестивалі літатимуть дрони, битимуться роботи, пройдуть вистави, презентації та квести. В рамках De:coded також відбудеться перша у Львові виставка українського медіамистецтва.
«Вінтажні комп’ютери, розумні гантелі, овочева ферма у квартирі, роботи, дрони і таке інше»
De:coded – подія, яка триває 72 години нон-стоп та збирає людей, що живуть технологіями, працюють з ними чи відпочивають з їх допомогою. Із 5000 запланованих відвідувачів 1500 будуть учасниками професійних змагань в сферах ІТ, робототехніки чи комп'ютерного мистецтва. На сайті фестивалю масштабну програму для зручності розбили на 8 напрямків, щоб дизайнери, розробники, геймери, бізнесмени, прості відвідувачі та інші знали, що саме їм краще відвідати.
В Україні мало заходів схожого формату. Наприклад, у Берліні, такі фестивалі відбуваються не рідше, ніж тричі на рік, і зали завжди переповнені. Тому ZAXID.NET поспілкувався з тими, хто взявся виправляти ситуацію. Одна із організаторів De:coded, Анастасія Туманова, розповіла нам про історію фестивалю, його основну мету й цінність, та про те, що саме чекатиме львів'ян і гостей міста на фестивалі 3-5 червня.
Хто організатори?
Коротко про тих, без кого не було б De:coded.
Команда De:coded
Підготовкою De:coded в більшій чи меншій мірі займаються близько 20 осіб, з яких 24/7 над фестивалям працюють лише Настя та Іван.
Іван Сольський – інженер, у якого завжди з собою викрутка чи якийсь інструмент. На роботі завжди відповідав за технічну частину. Зараз паралельно із De:coded займається своїм стартапом.
Настя Туманова – переконує, що “швидше гуманітарій”. Працювала PR-менеджером та менеджером з розвитку бізнесу в декількох ІТ компаніях.
Для кого вони це роблять?
Хоча подія більше орієнтована на Україну, взяти участь в конкурсах приїдуть і декілька команд з-за кордону. До Львова на змагання демосценщиків (коротка версія програми, яку разом створюють програміст, дизайнер чи 3D-шник, і людина, яка пише музику) приїдуть німці, поляки й білоруси. На змагання з робототехніки завітають іноземці з Білорусі, Польщі та Молдови. Окрім учасників змагань, в Україну також приїдуть представники львівської діаспори, які зараз працюють в головних офісах Facebook та Twitter. Вони, разом із українськими доповідачами говоритимуть на візійні теми, наприклад, чи справді існуватимуть програмісти у майбутньому.
“Серед 5000 осіб, окрім учасників змагань, можуть бути й люди, яких просто цікавлять техноголії. Трендвочери, як їх називають. Кажуть, таких людей всього 2% від всього населення цього світу. Це люди, які слідкують за технологічними новинами, цікавляться робототехнікою. Тому ми робили ці фанові програми – перегони дронів, чи перегони автономних машинок, чи виставку медіамистецтв. Для того, щоб люди бачили, що ІТ – це не девелопери, які сидять у компаніях, це щось зовсім інше”, – пояснює Настя.
“Людям дуже потрібна підтримка, чим би вони не займались. І De:coded якраз надає цю підтримку. Починаючи зі знайомств, коли ти розумієш, що не один сидиш десь вдома і плануєш почати свою справу, маєш ідеї та проекти. Ти бачиш, що є люди, які теж мають схожі проблеми. Познайомившись, ви вже разом можете думати над вирішенням спільних бізнесових, технічних чи соціальних задач. Це приклади Readdle, MacPaw та інших команій, котрі є репрезентативними на міжнародному рівні.
«Люди мають побачити, що ІТ – це не девелопери, які сидять у компаніях, це щось зовсім інше»
Ми не любимо ризикувати. Це дивно зараз починати щось своє, коли країну так сильно штормить. Основна частина українців, готових на ризик, зараз і воюють, і працюють в громадських організаціях, вони зараз займаються створенням іншої держави. Тому ще менше людей залишається, які могли би предметно починати свій бізнес”.
Організатори, на жаль, не збирали історій людей, які надихнулись De:coded, та, все ж, змогли назвати декілька прикладів – директор львівської дизайн студії Happy Design, Володимир Блажівський, та один із віце-президентів компанії Eleks Віктор Гайдін знайшли себе саме завдяки фестивалю. Володимир навіть колись використовував сертифікат переможця De:coded безпосередньо при працевлаштуванні. І це спрацювало.
Стосовно дітей, для яких De:coded теж може стати цікавим досвідом, то їх чекають воркшопи з написання ігор, програмування та робототехніки. Організатори переконані, що дітей варто знайомити із технологіями та мистецтвом як мінімум для того, щоб побачити чи є у того чи іншого малюка хист та інтерес до ІТ. Тим більше, вхід для дітей віком до 8 років буде безкоштовним.
З чого почався De:coded?
Починаючи із 2006 року, коли в Центрі творчості дітей та юнацтва Галичини на Погулянці відбувся перший De:coded, фестиваль завжди проходив у Львові. До цьогорічних розмірів він ріс з камерної події для купки гіків, які прийшли на зустріч заради високошвидкісного інтернету (який тоді міг собі дозволити далеко не кожен) та змагань з модінгу комп’ютерів.
“Модінг – це як тюнінг автомобіля, тільки в цьому випадку працюють з комп’ютером”, – пояснює Настя.
З 2006-го подія щороку ставала насиченішою, а не змінився лише формат – 72 години нон-стоп.
Приклад модінгу комп'ютера
З часу останнього De:coded пройшло 4 роки. Організатори “розбіглись” після закінчення університету, щоб знайти себе, перевірити свої здібності та прийняти остаточне рішення про власну справу і готовність до супутніх ризиків. У проміжку між 2012 і 2015 роками, звісно, виникали ініціативи провести De:coded, але проблеми з фінансуванням зводили починання до нуля.
Проблеми з фінансуванням є і зараз. Наразі організатори De:coded роблять фестиваль лише собі “в мінус”. Призові фонди для турніру з кіберспорту та змагання автономних машин виділяють партнери, а інші категорії зараз не підтримуються.
“Ми зараз просто понабирали кредитів, позичили гроші і вкладаємо їх у свій проект. Це не стартап, з яким можна піти до інвестора, але діємо ми за схожою схемою. Це справді наш бізнес з мінімальними стартовими капіталами. Ми хочемо створити соціальне підприємництво. Дуже важлива складова, коли ти залишаєш собі мінімум грошей на проживання, а решту віддаєш на розвиток соціальних ініціатив, чи на свою громадську діяльність”, – розповідає Настя.
Чому Львів?
По-перше, організатори родом зі Львова і досі тут живуть. По-друге, на їхню думку, це особливе місто, розташоване на перетині культури та ІТ.
“Львів є прикладом перетину різних дисциплін, індустрій, людей, цікавою історією в плані національностей. До слова, саме велика кількість представників різних національностей була однією з причин появи та розвитку Кремнієвої Долини. Навіть статистика говорить, що за кордоном, якщо треба в обмежені терміни зробити важку роботу, наймають українця. Львів – це ідеальне місце для проведення такого фестивалю і ми будемо залишатись у Львові.
«Львів’ян можна назвати філософами. А філософи частіше займають керівні посади чи стають CEO великих корпорацій»
Всі світові тенденції кажуть, що основа лежить в культурному розвитку людини та її цінностях. Львів’ян можна назвати філософами. А філософи частіше займають керівні посади чи стають CEO великих корпорацій. Тому думаю, Львів – саме те місто, звідки можуть піти люди, здатні вести команди”, – переконана Настя.
Організатори не заперечують, що фінансове становище De:coded було би кращим, якби фестиваль проходив в Києві. Признаються – багато компаній з офісами в столиці готові фінансувати таку подію в Києві, а щодо доцільності фінансування події у Львові вони вагаються. Це не зупиняє Настю та Івана: вони планують робити De:coded своїми силами доти, доки їх починання не почнуть підтримувати активніше.
Організатори De:coded на київській конференції iForum
Тим більше, з 2006 року De:coded щоразу підтримує компанія Intel, а в 2011 році партнером фестивалю був Facebook. Організатори De:coded розраховують на продовження співпраці з Facebook в 2017-му. Цього року домовитись не вдалося, бо прийняття рішень у таких великих компаніях займає доволі багато часу.
Як підтримує міськрада?
“Дуже важливо, щоб місто підтримувало такі проекти, як наш. Коли ми комунікуємо із владою, то розуміємо, куди місто іде. Бо ми є ініціативою знизу, і для нас важливо, що відбувається у верхах. Ми не створимо екосистему без співпраці. Міськрада розуміє, що ми сильні гравці, у чомусь рядиться з нами, у чомусь підказує. Це хороша співпраця, обмін думками та ідеями, конкретними діями. Вони дали нам приміщення для обладнання в громадське місце, виділили білборди і сітілайти для соціальної реклами. Тому сітілайти ми намагались створювати не рекламні, а надихаючі та мотивуючі”, – розповідає Настя.
Чи буде De:coded в 2017-му?
Фестиваль знову стає щорічним. Організатори запевняють, що в 2017 році фестиваль точно відбудеться.
“2016 рік – це, по суті, наша інвестиція. Часова, грошова та фізична. Ми чуємо багато хороших відгуків про саму ідею та формат і про те, що люди планують брати участь в наступних фестивалях, хоча не приїдуть на цей”, – підсумувала Настя.