У кожної дитини, яка опинилася у зоні бойових дій, своя історія, яка розриває серце. 7-річна Єва з Чернігова – одна з тих дітей, кого війна змусила тікати з рідного дому під артобстрілами і розривами бомб і дитина стала пацієнткою львівської обласної дитячої лікарні «Охматдит».
Вісім днів дівчинка разом з батьками просиділа у холодному підвалі, де вони ховалися від артобстрілів. І це не минуло безслідно. У дитини почав розвиватися поліартрит, згодом вона перестала ставати на ноги.
Мама дівчинки Аліна розповіла львівським лікарям, що у доньки на четвертий день сидіння у підвалі піднялася температура, почалися сильні болі у суглобах, вона постійно плакала і перестала ходити.
Дитину треба було терміново рятувати, тож батьки сіли в машину і поїхали з Чернігова під звуки сирен, падаючих бомб і артобстрілів.
«Перед нашою машиною впало дві бомби, ми чули артобстріл, звуки сирени не зупинялися. Так ми виїжджали з рідного Чернігова у напрямку Львова. У львівському «Охматдиті» нам надали всю необхідну допомогу. Єва вже ходить і навіть посміхається. А про те, що сталося зовсім не хоче говорити і постійно проситься додому», – повідомила мама Аліна.
До війни дівчинка, за словами батьків, росла здоровою, щасливою дитиною, активно займалася спортом, зокрема кінним, обожнювали картинг. Війна повністю змінила дитину.
У Єви була мрія – вона хотіла машинку на радіокеруванні, яка б ніколи не зупинялася. І цій дитячій мрії судилося збутися у Львові. Хірург Військово-медичного клінічного центру Західного регіону Богдан Яворівський подарував Єві таку іграшку.
У львівському «Охматдиті» за час війни побувало понад 100 дітей з регіонів, де йдуть активні бойові дії. У кожної дитини своя історія, свої нездійсненні мрії. Деякі з них вдається втілити вже тепер, інші обов'язково будуть втілені після перемоги, бо дитячі мрії мають збуватися.