Розгляд справи про вбивство та зґвалтування 38-річної Лесі Любінської із села Київець Миколаївського району на Львівщині тривав сім років. Дев’ятикласник, якого звинувачували у скоєнні злочину кілька разів змінював свої покази.
11 травня 2007 року жінку знайшли з розбитою головою на території колишньої птахофабрики, що за 3 км від села. Вона була роздягнута пояса, але золоті сережки та обручка були на ній. У переддень своєї смерті вона пішла туди збирати равликів. На заготівельному пункті в Роздолі їх тоді приймали по 1,40 грн за кілограм.
Знайшли загиблу працівники місцевої виправної колонії, яких попросили допомогти родичі. Жінка лежала у кущах, прикрита гілками. Викликали міліцію.
Уночі з 11-го на 12 травня затримали 15-річного дев’ятикласника Василя. У нього знайшли мобільний телефон загиблої, який він заховав у сіні на горищі.
За словами хлопця, він тоді не пішов до школи, бо проспав. Тому вирішив заробити трохи грошей – поїхав велосипедом на птахофабрику збирати равликів.
Під час першого допиту хлопець зізнався у скоєному. Як йдеться у судовому вироку, він добровільно повідомив, що саме він вбив потерпілу, плакав і говорив, що шкодує про скоєне. Своєю рукою написав зізнання. Допит проводився у присутності прокурора і психолога, які підтвердили, що на хлопця ніхто не чинив тиску.
Міліціонери провели слідчий експеримент. Школяр без жодного стороннього примусу, на місці розповів та за допомогою манекену продемонстрував, як він вбивав потерпілу. Він без підказок правоохоронців показав, де стояла жінка, де він підібрав палицю, як вдарив жінку по голові. Розповів, що після цього узяв бетонний блок та кинув його на голову непритомній жінці. Після цього відтягнув її до дерева і засипав її сміттям.
В суді хлопець своєї вини не визнав та розповів, що того дня, назбиравши равликів, велосипедом повертався додому та біля дороги знайшов телефон марки Samsung X650 та заховав його на горищі в сіні. Після того, як у селі почали говорити про смерть жінки, він пішов у міліцію та розповів про знайдений телефон.
Пояснив, що сховав його, бо боявся, що батьки будуть сварити. Коли його допитували працівники міліції, то стверджував, що визнав свою вину, бо на нього чинили тиск. А зізнання його змусили написати під диктовку. Він стверджував, що слідством сфабриковано докази, тому просив виправдати його та звільнити з-під варти.
Однак суд врахував висновки експертизи, яка вказувала на те, що саме підсудний вчинив зґвалтування. Зразки ДНК, знайдені на тілі загиблої, співпадали із генетичними даними хлопця. Крім того, вагомим доказом стало те, що він під час слідчого експерименту розповів усі деталі, що підтверджувалося даними судмедекспертів. Психолог і прокурор, які були присутніми під час зізнання, зазначили, що жодного тиску на хлопця не чинили.
До того ж, свої покази школяр змінив після спілкування з адвокатом.
Суд визнав його винним та засудив на 14 років позбавлення волі. Крім того, вбивцю зобов’язали виплатити сім’ї загиблої ₴100 тис. моральної шкоди. 15 жовтня вирок вступив у законну силу. Половину строку він уже відсидів, адже утримується в СІЗО із травня 2007 року, тож на волю вбивця вийде у 2021 році.