Відбувся Зимовий Кубок Львова із танцювального спорту. Він збирає на паркеті учасників уже 15 років.
Учасники зустріли початок зими у запальному ритмі. Кажуть, на змагання не можна виходити, не залагодивши непорозумінь із партнером. Учасник Максима Павлишин пояснює: «Якщо вийдемо і будемо на паркеті сваритись, то нічого не вдасться. Конфлікт може бути корисним лише для пасадобля — там так треба. Мені дуже подобається пасадобль. Це танець партнера. Такий емоційний».
Максим Павлишин і Аліна-Юстина Чорна здобули перемогу у категорії «дорослі». Потім вийшли демонструвати майстерність серед молоді. Підкреслюють: у другій категорії було складніше боротись. Зокрема, серед великої кількості пар непросто було розташувати хореографію. Однак львів’яни таки показали «срібний» результат. Партнерка розповідає: «Ча-ча-ча мені дуже близький до душі, тому що найкраще відображає емоції, які зараз були у мене. Тому мені здається, що найкраще вдався саме цей танець».
Найуміліших з-поміж себе визначали майже 800 пар із 18 областей України. Приїхали також гості з Молдови. За час свого існування турнір відбувався у різних форматах. Президент Всеукраїнської федерації танцювального спорту Андрій Поливка: «Усе починалося з клубних змагань. Також був час, коли Зимовий Кубок мав найвищий статус — International. А цього разу це відкриті міжнародні і Всеукраїнські рейтингові змагання».
Спортивне випробування упродовж двох днів долали учасники різного віку — від дітей до дорослих. 8-річні Соломія Мельник і Андрій Долгов кажуть: «Всі учасники майже на одному рівні, тому треба ще щось додати, щоби виглядати на дві голови вище. В нас є така фішка як емоції. Коли ми показуємо емоції, в нас більше працює тіло».
Серед молоді перемогу завоювала зіркова пара Христина Зарицька та Владислав Любчак — спортсмени, які займають 36 позицію світового рейтингу у своїй віковій категорії. Переможці зазначають: «Старалися кайфувати, тому що це був останній наш турнір в категорії молодь. І ми максимально витиснули те, що могли. Щоби показати конкурентам серед дорослих, що ми можем їм наступити на п’ятки».