Перші місяці чергового вторгнення Росії та дії двох армії вже детально вивчають у світі й робитимуть це надалі. Все для того, щоб зрозуміти, як змінився характер бойових дій, наскільки ефективне озброєння є у Заходу, як його використовувати й коли. Українські Сили оборони досягли успіху там де їм прогнозували розгром. Чому вони не тільки встояли, а вибили ворога з частини України й будуть робити це далі?
Мотивація і сила українського духу важлива у протистоянні з Росією, але є й суто військові моменти, що показали нашу перевагу над росіянами.
Управління
Колона російських військ виїхала на перехрестя, зупинилась, її знищила українська артилерія. Наступного дня туди ж приїхала ще одна російська колона. Вони бачили, що стало з попередниками, але не ухвалли жодного рішення, бо наказ був виїхати на перехрестя. Наша артилерія знову їх знищила.
В росіян немає молодших офіцерів чи сержантів здатних ухвалювати рішення відповідно до оперативної ситуації. Вони чекають наказу зі штабу через, що війська погано керовані й воюють, не зважаючи на ситуацію на полі бою, а чекають наказів зі штабів.
У нас воюють відділеннями, взводами, ротами, бригадами. На всіх ланках є командири, які ухвалюють рішення і беруть відповідальність на себе. При цьому у нас є єдиний головнокомандувач Валерій Залужний, у ворога немає. Через це в них проблеми з координацією дій.
Росіяни копіюють тактику українців у боях за Луганську і Донецьку області, проте через поганий зв’язок і координацію не досягають значних успіхів.
Логістика
Армія США має окрему бригаду підтримки, яка відповідає саме за логістику. Вони організовують безперебійне постачання зброї, боєзапасів та всіх потрібних ресурсів. Також створюють бази та станції підскоку кожні 100-150 км. В Росії абсолютно нічого цього немає і не було організовано. Немає і в нас окремої бригади для забезпечення логістики. Проте за 9 років війни вибудована ціла система постачання, яка дозволяє швидко перекидати техніку, боєзапас та харчі для того, щоб війська продовжували діяти.
Зв'язок
Не зважаючи на техніку «аналогов нет» росіяни не мали якісного і надійного зв’язку з початку чергового вторгнення. Його відсутність не дозволяла швидко передати дані та ухвалити рішення. Колона Росгвардії знищена на Київщині у перші дні просто не знала, що заїжджає в зону, де немає контролю російських збройних сил, і потрапила під артилерійський вогонь українців. І таких випадків багато. Тут українці мають перевагу, а швидка комунікація дозволяє ухвалювати оперативні рішення. Starlink й рації від волонтерів роблять свою справу, забезпечуючи керованість військами та швидкість передач інформації.
Безпілотні літальні апарати
Українці почали використовувати їх з перших годин масштабного вторгнення, що дозволяло швидше виявляти ворога, краще коригувати вогонь і знищувати як великі колони, так і окремі одиниці техніки. Аеророзвідка хоч і не ідеальна, але в тісній співпраці з артилерією давала величезний результат. Росіяни почали активно вести розвідку ближче до кінця першого місяця боїв, проте наразі попри велику кількість БПЛА вони не можуть перетворити кількість в якість. Досвід війни в Сирії не до порівняння з теперішньою ситуацією, тому не вдається безперешкодно збирати інформацію та завдавати точних ударів.
Робота з розвідданими
Мати дані й вміти їх використовувати – це різні речі. Росіяни мали дані про позиції українських військ та запасні позиції. Проте після активних маневрів наших Сил оборони фактично не змогли швидко і якісно зібрати інформацію для завдавання точних ударів.
Великі проблеми з дорозвідкою видно і за ракетними ударами, яких завдають по всій території України. Знищені пусті складські приміщення, удари по пустирях, де колись, ще у 80-х роках, були стратегічні об’єкти, показують, що здобути нову інформацію для ворога проблема. Також росіяни часто не розуміють принципи сучасної логістики чи роботи різних систем, тому б’ють по об’єктах, як на їх думку стратегічні, але насправді такими не є.
Українці, маючи доступ до даних західних розвідок та вміючи здобувати оперативну інформацію, навчились швидко перетворювати розвіддані на точні удари. Острів Зміїний та 13 потоплених кораблів/катерів демонструють якість роботи з даними.
Бачити вночі
У РФ прилади нічного бачення та тепловізори активно використовують тільки спецпідрозділи та снайпери. Інші роди військ не мають такого забезпечення. Це не дозволяє росіянам працювати вночі та вести активні бойові дії піхотою. В нас ситуація протилежна. Волонтери завезли в більшість підрозділів потрібну техніку, що дозволяє ефективніше працювати вночі, знешкоджувати ворожі ДРГ та завдавати прицільних ударів.
Відсутність великих зіткнень
Про Херсонщину ми ще будемо довго говорити й очікувати відповідей після перемоги. Але є факт, який не можна ігнорувати. Якби українські сили стали стіною, то в перші тижні вторгнення втрати були б кілька тисяч наших героїв. Це ж стосується й інших областей. Вступати у пряме зіткнення з армією, яка переважає тебе у техніці та людях – це безглуздя.
Сили оборони дуже добре розтягнули російську армію, а потім нарізали, як ковбасу та знищили. Така тактика повністю (з військової точки зору!!!) виправдала себе у Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській областях. Раніше регулярні армії воювали за принципом стінка на стінку, що призводило до великих втрат з обох сторін, і перемагала та, яка мала більше ресурсу. Якби ми зразу стали фронтом, то росіяни б закидали нас тілами своїх солдатів і прорвалися вглиб території.
Медицина
Показник співвідношення безповоротних втрат до санітарних у Росії 1 до 3 – на одного вбитого є три поранені. В України таке співвідношення 1 до 5. А це означає що більше військових, які отримують поранення мають шанс вижити. Якісні аптечки, особовий склад, що вміє надати першу допомогу, та система евакуації з поля бою дозволяє зберегти більше особового складу. А 80% поранених за даними Міністерства оборони знову повертаються на поле бою.
Малі мобільні групи
Раніше тільки під час воєнних конфліктів в Африці чи Азії ми бачили військових на пікапах з кулеметом чи мінометом, які швидко з’являлись, відпрацювали й зникали. Такі удари не могли завдати поразки регулярній армії, але були досить дошкульними. Проте українські сили оборони перетворили це на окрему тактику, яка дозволяє знищувати великі колони та зупиняти ворога, що має кратну перевагу.
Групи спецпідрозділів на пікапах, які зачищають село за селом на Харківщині, протитанкові розрахунки на баґі, які нищать десятки одиниць техніки, чи десятки малих груп, які з джавелінами зупинили та знищили колони техніки, тепер є частиною тактики мобільної оборони. Не достатньо мати сучасну зброю треба ще ефективно її використати. Мобільна оборона від українських військовиків показала, як саме ефективно використовувати допомогу партнерів. Також це змусило змінити підходи до використання танків та іншої броньованої техніки. Адже за таких дій захисників танк просто перетворювався на дорогу могилу, він переставав бути ефективним в бою.
Мобільно працювали й наші сили протиповітряної оборони. Маючи дані про російські удари, наші системи захисту неба не залишались на постійних місцях, а щоразу пересувались. Таким чином росіяни в більшості випадків били по позиціях, де нікого вже не було.
***
Проте ворога не потрібно недооцінювати. Російська армія велика, має в рази більше техніки навіть після наданої нам західної допомоги, має де брати резерви й не рахує свої втрати (такий ворог завжди найнебезпечніший).
Проте на полі бою ключову роль завжди відігравала і буде відігравати людина. Готовність воювати та розуміння мети, вміння ухвалювати швидкі та правильні рішення, розуміння ситуації навколо та використання сучасних підходів.
Ви можете мати найсучаснішу зброю, володіти технічною перевагою над супротивником в рази, але якщо на територію села чи міста не зайшла ваша піхота, то ви нічого не контролюєте. Росіяни хотіли коштом контролю доріг контролювати значні території за це і поплатились, що прекрасно. Жодна армія світу не вміє швидко та з мінімальними руйнуваннями й втратами брати міста. Росіяни провалились теж. У них одна тактика – зрівняти все з землею і тоді зайти. Але таке місто не стане і для них опорним пунктом.
Якщо глянути на протистояння української армії та російської, то це зустрілись два століття – ХХ і ХХІ. Незважаючи на те, що в нас досі дуже багато радянської техніки, ми використовуємо сучасні підходи і методики ведення бойових дій, що дає нам перевагу. Росіяни діють прямолінійно, ходять у фронтальні атаки та погано координують ті війська і можливості, якими володіють.
Варто наголосити, що це перше з часу Другої світової війни зіткнення двох таких потужних регулярних армій, які володіють широким спектром враження противника. Те чого ніхто не прогнозував і не бачив. Всі військові аналітики вважали, що Росія легко окупує Україну, а далі почнеться партизанська війна. До 24 лютого 2022 року всі протистояння великих регулярних армій були теоретичними. Та українцям вдалося дії своєї армії модифікували під наявні можливості та ресурси. І це виявилось дуже ефективним проти великого і неповороткого суперника. Проте попереду нам ще доведеться провести наступ і відвоювання свої території. А це вже інші методи та можливості, проблеми та виклики. Сили оборони активно тренуються, щоб здивувати ворога.
Тож не варто розслаблятись та впадати в шапкозакидальний настрій, до перемоги ще треба пройти важкий та довгий шлях. Завтра чи післязавтра все не завершиться. Ми вступили в найважчу і найкровопролитнішу фазу війни. Сили оборони роблять все і навіть більше, тому головне не розслаблятись і підтримати їх.
P.S. Цікавий факт. План нападу Росії на Україну дуже схожий на американську операцію в Іраку. І якби росіяни зробили все так, як США то в них було б більше шансів. Проте вони просто скопіювали головні принципи не розуміючи логіки та підходи до управління військами і їхнього забезпечення. Армія ХХ століття яка хоче бути сучасною, але не змінила принципів організації служби й ведення війни, приречена на поразку.