«Очі й ноги своєї громади» – саме так я називаю офіси Львівської громади, створені в населених пунктах, що цьогоріч стали єдиною Львівською громадою.
Зараз їх є тільки 9 із 10, тому з нетерпінням очікуємо від депутатів затвердження передавального акту Винниківської міської ради. Загалом в офісах зараз працює понад тридцять працівників, 97% яких – місцеві мешканці. І це зрозуміло й логічно. Саме ці люди знають специфіку доєднаних громад, чим живуть містечка й села, що їм болить.
Про людей і їхню кількість
Офіційно – офіси Львівської громади є у структурі департаменту міської агломерації Львівської міськради, а практично – на місцях роблять те, що досі робили сільські чи міські ради. І навіть більше. Але меншим складом.
Порівняйте: загалом у радах 10-ти доєднаних громад працювали 167 людей, зараз у 9-ти офісах Львівської громади за штатним розписом працюють 33 працівники. Звичайно, частину повноважень, наприклад, у галузі освіти, культури, спорту, містобудування чи благоустрою перейняли відповідні міські управління та райадміністрації Львова. Але ж і раніше багато чим з цього переліку опікувались державні районні адміністрації.
Із 33 працівників офісу тільки один не місцевий мешканець. Львів ставив собі за мету – не позбутися, а втримати місцевих фахівців. Саме тому левова частка працівників офісів – колишні працівники вже розформованих сільських і міських рад. Але тільки ті, що не стали «героями» журналістських розслідувань щодо небаченої «щедрості» у роздачі земель громади чи інших сумнівних рішень колишніх рад.
Так чим же займаються офіси громади
Якщо коротко, то працівники забезпечують представництво Львівської міської ради на місцях. Наше завдання, аби місцеві мешканці не їздили за кожним папірцем на площу Ринок, а отримували усі базові послуги в себе на місці. А також щоб для структурних підрозділів міської ради була змога оперативно отримати інформацію про ті чи інші проблеми без потреби зайвий раз виїжджати на місце.
Зокрема працівники офісів Львівської громади:
- Ведуть реєстр територіальної громади в частині мешканців своїх населених пунктів. Видають відповідні довідки про склад сім’ї та складають акти матеріально-побутових умов, обстеження фактичного місця проживання. Ці документи необхідні насамперед для отримання субсидій та різноманітних допомог. Також очікуємо, що вже в листопаді зможемо також реєструвати акти цивільного стану (свідоцтва про народження, шлюб та смерть).
- Ведуть військовий облік та оповіщення населення – у Львові це роблять районні комісаріати, у доєднаних громадах – власне офіси.
- Пильнують за благоустроєм території, у разі потреби інформують райадміністрації щодо усунення проблеми.
- Комунікують з мешканцями, консультують їх щодо послуг та інформують про важливі новини, що стосуються їхніх населених пунктів. В тому числі проведення планових та аварійних робіт, про можливості різноманітних міських програм.
- Готують пропозиції щодо покращення інфраструктури відповідних населених пунктів.
І це при тому, що в одному офісі працюють лише від 3 до 5 осіб.
Чому оперативно створили власне офіси громади
У Києві досить довго тягнули із законом про старост. Остаточні правки внесли лише влітку. Дуже тішуся, що Львів спрогнозував таку ситуацію, зіграв на випередження і прийняв вчасне управлінське рішення - створив офіси Львівської громади. Це дало змогу забезпечити безперервність влади в доєднаних громадах та доволі «лагідно» пройти важкий період ліквідації місцевих рад і передачі повноважень до відповідних підрозділів Львівської міської ради. Не буду розповідати, скільки юридичних і організаційних речей було зроблено. Всі ми так чи інакше мали справу з бюрократичною машиною і знаємо, скільки отримання навіть однієї довідки чи послуги іноді може вимагати часу. А тут процес передачі майна, повноважень та зобов’язань 10 місцевих рад, в тому числі ліквідація юридичних осіб. Чого варті тільки переукладення договорів із ВАТ «Львівгаз» та ПрАТ «Львівобленерго» по переведених приміщеннях. Хто зустрічався з таким, думаю, оцінить.
Це великий масштаб роботи. Просто скажу «дякую» працівникам департаменту міської агломерації та колегам з інших структурних підрозділів міської ради за фаховість і витримку.
Попри цю рутинну роботу, не забули про питання розвитку. Саме для того у кожній громаді ми спільно з експертами «Інституту міста» та Ради Європи провели стратегічні сесії і спільно з мешканцями обговорили, чого потребує їхнє село чи містечко, як вони уявляють гармонійний розвиток зі Львовом.
Уже бачимо по 1-2 масштабні проекти для кожної громади. Напрацьовуємо їхню реалізацію. Утім з деталями – трохи пізніше. Це тема для окремого блогу.
І ось власне у цій частині з’являються старости.
Що ж робитимуть старости і як співпрацюватимуть із офісами громади
Вони не видаватимуть довідок чи актів обстежень – це надалі робитимуть працівники офісів Львівської громади у доєднаних містах чи селах. Та й земельні питання будуть поза їхньою компетенцією – тепер це клопіт управління земельних ресурсів і міських депутатів, які голосуватимуть за ці рішення на сесіях міської ради. Хоча в цьому процесі рекомендація старости може бути досить вагомою для прийняття кінцевого рішення.
«То чим же тоді займатимуться старости?» – спитаєте ви. Вони відповідатимуть за глобальні питання розвитку громад, пошук і залучення інвестицій у свій округ, стратегічне планування та пильнування інтересів мешканців своїх громад. На практиці, це виглядатиме як супровід та реалізація кількох великих проєктів у своїх громадах. До прикладу, вирішення питання водопостачання в Дублянах чи Рудно, будівництво школи та ДНЗ в Малехові чи Лисиничах тощо.
І це не моя чи ще чиясь ініціатива. Такі рамки чітко визначає проголосований у ВР закон.
Власне планування, реалізація та здоровий лобізм отих масштабних проектів, потрібних громаді, – і буде основна місія старост.
Зрозуміло, що визначальним для успіху старости буде рівень його чи її компетенції, енергійність та довіра у громаді.
Нагадаю, що створена розпорядженням міського голови робоча група, до якої увійшли представники усіх фракцій міської ради, уже напрацювала та публічно представила ініціативу зі створення у Львівській громаді шести старостинських округів, які приблизно однакові за площею та кількістю населення. Основна мета – щоб рівномірно «навантажити» майбутніх старост роботою і щоб відібрати кращих з кращих.
Впевнений, що визначальним для розвитку громад буде не кількість, а якість (компетенція) обраних старост. Отож, з нетерпінням очікуємо затвердження на найближчій сесії старостинських округів, що дозволить запустити процес обрання старост. А це ще один крок для розвитку населених пунктів, які увійшли до складу Львівської громади.