У Львові виготовили протез для 9-річного прикарпатця, який втратив ногу через рак

Лікарі два роки боролись із остеосаркомою

12:25, 27 травня 2024

9-річний Михайло з Івано-Франківщини, який через агресивну форму раку втратив ногу, повертається до нормального життя: він навчився їздити на велосипеді з однією ногою, плавати, стрибати на батуті, а зараз, отримавши протез, вчиться самостійно ходити. Львівські лікарі майже два роки боролися за його життя і здоров’я.

У Михайла була одна із найагресивніших форм раку серед дітей – остеосаркома. Хворобу виявили два роки тому. Пухлина вразила стегнову кістку на лівій нозі. Перші шість курсів «хімії» хлопчику провели в Івано-Франківській дитячій обласній клінічній лікарні. Михайло важко переносив її, пухлина на неї не реагувала і захворювання прогресувало. Єдиний шанс на порятунок – ампутація ураженої остеосаркомою кінцівки, повідомили у львівській лікарні.

Тоді боротьбу за життя і здоров’я хлопчика продовжила мультидисциплінарна команда спеціалістів львівської лікарні св. Миколая: онкогематологи, хірурги, протезисти, фізичні терапевти та психологи.

«Операція з ампутації лівої ноги тривала чотири години. А вже за кілька днів Михайлик за підтримки фізичного терапевта та за допомогою милиць зробив перші кроки. Його бажання ходити перевершило найоптимістичніші сподівання спеціалістів. І це попри те, що після ампутації дитину ще довго мучили фантомні болі у нозі, якої вже не було. Паралельно хлопчик продовжував приймати хіміотерапію», – кажуть у лікарні.

Батьки хлопчика розповіли, що Михайлик дуже хоче робити все, що роблять діти: бігати, стрибати, знову ходити до школи. Він самотужки навчився їздити на велосипеді з однією ногою. На милицях прислуговував на церковній службі. І навіть приміряв на себе професію рятувальника, один день провів з івано-франківськими ДСНСниками.

За півтора року після ампутації збулася ще одна мрія хлопчика, він став на дві ноги. У майстерні протезування Першого медоб’єднання Львова йому виготовили штучну кінцівку і нині хлопчик наполегливо вчиться ходити.

«У нього немає страху до падіння. І через це ми за два тижні досягли максимального результату, на який я сподівався лише за чотири тижні після протезування», – каже фізичний терапевт Максим Тибінка.

Хлопчик дуже хоче бути здоровим і ходити до школи без милиць.