Моя робота передбачає спілкування з людьми. Мій професіоналізм часто визначається тим, наскільки швидко я можу встановити контакт, знайти ключ до кожного. Це майже мистецтво. Проте, в останній час я прийняв дуже важке і можливо непрофесійне рішення. Я не працюватиму для тих, хто зневажає мою країну. Бо зло толерувати не можна. Інакше, воно множиться.
Сьогодні я познайомився з водієм дочка котрого була на війні як лікар. І її підстрелила 23 річна сєпарська сука. Дівчина залишилась жива, але лише зараз почала приходити до тями. Тиждень тому її батько підвозив на вокзал кількох туристів. Спробував пожартувати, а у відповідь почув "Жируєте тут, а там, ваша армія вбиває наших." Він зупинив автобус і висадив цих ... на брук. Хоча міг би дати гайковим ключем по голові. І я його підтримую.