П’яте серпня, пік відпусток. П’ятниця, кінець тижня. Шістнадцята година, кінець п’ятниці. Тихенько, раптово, підленько…
Що ж, ось і все. Казочки від режиму закінчились: діючий президент таки позбавив волі ту, з якою кандидував на виборах і у якої виграв не повні чотири відсотки. До Тимошенко ставитись можна (і, можливо, треба) по-різному, але її арешт юридично абсолютно невмотивований і, не сумніваюсь, нічого не змінить у тактиці та поведінці Тимошенко. Її арешт свідчить про фронтальний провал регіоналів, який прикрити тепер можна лише поверненням диктатури.
Арешт Тимошенко – авторитетний сигнал з Банкової всім тим, хто ще дозволяє собі заявляти про незгоду з курсом неприхованої корупції та чи не показного непрофесіоналізму сучасних керівників України. І якщо до буцегарні вони так легко кинули людину, за процесом над якою слідкує весь демократичний світ, то що завадить їм тепер закрити будь-кого з не їхніх…
Вітаю Україну! А надто – противсіхів, підписантів, тушок!.. Як вам там спиться, в тепленьких особнячках?