Дорога до Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську почалася з розмови на польському кордоні. У черзі стояла жінка з Гуляйполя, яка дорогою розповіла, що її будинок зруйнувала російська армія. Під час паспортного контролю польський прикордонник запитав:
– Куди їдете?
– До Гданська на конференцію з відбудови України.
– А відбудова вам нащо? У вас війна.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleНа мить здалося, що ця коротка розмова стане лейтмотивом усієї конференції. Запитання прозвучало настільки просто, що одразу стало зрозуміло, що це не жарт. Водночас воно добре відображало дискусію, яка останніми тижнями точилася навколо польсько-українських стосунків.
Напередодні форуму українсько-польські відносини знову опинилися в центрі уваги через історичні суперечки. Здавалося, що ця атмосфера неминуче відчуватиметься і в стінах стадіону AmberExpo, де зібралися політики, дипломати, представники бізнесів та громадських організацій із різних країн для участі в Ukraine Recovery Conference 2026.
Однак уже в перший день стало зрозуміло, що всередині конференції панує зовсім інший настрій.
«Тут концентрація розумних людей, тому я не очікую ксенофобії», – сказав один із представників українського оборонного бізнесу, який представляв двоствольний пристрій, розроблений спеціально для знищення ворожих дронів. За його словами, польські знайомі також не розуміють, чому останнім часом навколо українсько-польських відносин виникає стільки напруги.
Попри напружений інформаційний фон напередодні конференції, всередині AmberExpо напруга не відчувалося. Історичні суперечки між Україною та Польщею не стали темою панельних дискусій, а розмови між учасниками точилися довкола інвестицій, енергетики, безпеки та майбутнього членства України в Європейському Союзі. Навіть питання, яке кілька днів до початку форуму викликало гостру реакцію в Польщі – назва підрозділу Сил спеціальних операцій «імені Героїв УПА» – на самій конференції не згадували. Це підтверджували й заяви польських посадовців. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський напередодні конференції наголосив, що історичні суперечки не повинні стати перешкодою для вступу до ЄС.
«Європейська інтеграція – це процес миру, щоб та різанина, що була у минулому, не повторилася», – сказав він.
Конференцію відкрили виконанням державного гімну Польщі у виконанні хору Гданського університету. Одразу після цього прозвучав гімн України. Далі учасникам показали презентацію про боротьбу українців – від історичних етапів державотворення до Революції Гідності та повномасштабної війни. Водночас церемонія відкриття минула без хвилини мовчання за загиблими.
У відкритті заходу взяв участь премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск, премʼєр-міністерка Юлія Свириденко та президент Європейської ради Антоніу Кошта, однак тон конференції задала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Вона наголосила, що підтримка України є інвестицією у безпеку всієї Європи.
«Якщо ви інвестуєте в Україну, то ви інвестуєте в Європу», – сказала вона.
Ця фраза фактично стала провідною думкою усієї конференції. Майже кожна панель так чи інакше поверталася до одного: Україну обговорюють не лише як країну, якій потрібно допомогти вистояти, а як майбутню частину європейського економічного простору.
До учасників звернулася і прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, яка очолила українську делегацію. Вона подякувала міжнародним партнерам за підтримку України, організацію конференції та закликала й надалі інвестувати у відбудову країни. Під час її промови зал аплодував. У цей момент складно було повірити, що напередодні конференції українсько-польські відносини загострилися, через що президент Володимир Зеленський до Гданська не приїхав.
Перший день більше нагадував великий міжнародний саміт. У холах AmberExpo було людно з самого ранку. Біля стійок реєстрації утворювалися черги, а між павільйонами постійно рухалися делегації, чиновники та представники бізнесу.
Навіть потрапивши всередину, охопити всю програму було майже неможливо. Одночасно відбувалися різні панельні дискусії, а частина з них була закритою для журналістів. В одній залі говорили про оборонну промисловість, в іншій – про майбутню інтеграцію України до Європейського Союзу, поруч обговорювали фінансування відбудови, страхування воєнних ризиків, інвестиції в енергетику, розвиток приватного сектору та підтримку українського бізнесу.
Але не менш важливі розмови відбувалися поза конференц-залами.
У перервах між панелями учасники переміщалися у коридори. Біля українських стендів, особливо тих, де презентували оборонні розробки, майже не було вільного місця. Тут знайомилися, домовлялися про наступні зустрічі, обмінювалися візитівками й контактами. Здавалося, в ці моменти народжувалася частина майбутніх проєктів, про які зі сцени лише говорили.
Українських посадовців у коридорах можна було побачити лише на кілька секунд. У супроводі охорони вони переходили між двосторонніми зустрічами, виступами та переговорами, не затримуючись біля стендів чи кавових столиків.
Поза офіційними виступами звучали вже інші розмови. Хтось обговорював, із якими домовленостями Україна повернеться з Гданська. Хтось припускав, що цього року міжнародна підтримка виглядає впевненішою, адже Україна зараз перехопила ініціативу на полі бою та завдає ударів по російських цілях. Водночас учасники нарікали на організацію: через зміни в розкладі протягом дня було складно спланувати, які дискусії відвідати.
Попри те, що конференція була присвячена відбудові, говорили не лише про майбутні проєкти, а й про те, як забезпечити роботу країни вже зараз.
На одній із таких панелей, присвяченій енергетиці, генеральний директор «Укргідроенерго» Богдан Сухецький розповідав, що після кожного російського удару енергетики не просто ремонтують пошкодження, а й аналізують, що покращити негайно, щоб уникнути катастрофічних пошкоджень надалі. І тут парадокс: поки в конференц-залах говорять про майбутні відбудови і залучення мільярдних інвестицій, українські фахівці вже відбужовують енергетичні об'єкти після російських атак.
Саме на цих дискусіях звучали цифри, які по сьогодні здаються нереалістичними. Президент Світового банку Аджай Банга заявив, що протягом наступного десятиліття Україні знадобиться понад 580 млрд доларів на відбудову. Представники Європейської комісії оголошували нові пакети фінансової допомоги, а Світовий банк презентував вісім пріоритетних напрямів інвестицій в енергетику, які можуть залучити майже 26 млрд доларів.
Напруга відчувалася радше за межами конференції. Увечері першого дня на площі Солідарності в Гданську відбулася акція під гаслом «Гданськ проти бандеризму», організована націоналістичними середовищами. Її учасники виступали проти проведення Конференції з відновлення України, пов'язуючи свій протест із суперечками довкола УПА та історичної пам'яті. Протест мав маргінальний характер і зібрав мало людей, а його гасла не вплинули на атмосферу всередині Ukraine Recovery Conference 2026.
Другий день конференції мав зовсім інший ритм.
Якщо 25 червня знайти вільне місце в окремих залах було практично неможливо, то вже наступного ранку людей стало значно менше. Більшість панелей проходила у напівпорожніх аудиторіях, біля виставкових стендів уже не було вчорашнього натовпу. Хоча офіційна програма передбачала дискусії майже до вечора, після обіду павільйони AmberExpo почали швидко порожніти. Учасники поспішали на потяги, літаки та наступні зустрічі, а біля багатьох сцен залишилися лише спікери та кілька слухачів.
Дорогою до Гданська польський прикордонник запитав, навіщо говорити про відбудову країни, яка досі воює. Після двох днів конференції відповідь на це запитання вже не здавалася такою складною. Майже ніхто на конференції не говорив про відбудову як про щось, що почнеться після завершення війни. Натомість говорили про те, як залучити приватні інвестиції вже зараз, як інтегрувати українську енергетику до європейської, як будувати нові підприємства, страхувати воєнні ризики й модернізувати інфраструктуру під час війни.
Якщо раніше міжнародні конференції були присвячені переважно відбудові України після завершення війни, то цього року акцент змістився.
«Якби мені довелося назвати головний факт конференції URC 2026, то ним стало б зміщення наративу з "відбудови після війни" на "відбудову через безпеку". Інвестиції у стійкість інфраструктури, оборонну промисловість і громадську безпеку сьогодні є передумовою відбудови, а не її доповненням», – прокоментував колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сєвєра.
Підбиваючи підсумки конференції, У країна підписала 160 угод на суму понад 10 млрд євро. Серед них – угода зі Світовим банком на 3,4 млрд доларів, перший транш у 3,2 млрд євро в межах нового фінансового інструменту ЄС, запуск Європейського флагманського фонду реконструкції України та Ukraine Transport Support Fund. Окремо вдалося домовитися про 140 млн євро на житлові програми, відновлення і захист доріг у прифронтових регіонах, а також нові партнерства у сферах оборонної промисловості та енергетики.
Наступну Ukraine Recovery Conference у 2027 році прийматиме Таллінн. Чи реалізуються домовленості, досягнуті в Гданську, покаже вже наступний рік.