Готувати фахівців для ІТ в закладах професійної освіти – фантастика чи реальність? Заклади в Україні можуть отримати «друге дихання». Головне – допомогти їм стати сучаснішими.
На ринку праці бракує фахівців робітничих спеціальностей. Якщо спитати у молодих людей, де вони хочуть працювати, найчастіше лунають відповіді — ІТ, комунікації, туризм, маркетинг, банківська сфера, медицина… Робочі спеціальності і виробництво не викликають ажіотажу та черг, хоча ці галузі є лідерами за кількістю вакансій. Крім того часто соціальне забезпечення і зарплати на виробництві є не просто гідними, а й перевищують рівень зарплат в інших, «офісних» сферах. Крім того, впливає на брак таких спеціалістів і те, що чимало українців виїздять за кордон, щоби там працювати на виробництві. Пандемія коронавірусу трохи сповільнила ці процеси, але працівників на виробництві все одно бракує.
Згідно з дослідженнями ринку, проведеними в 2021 році, найбільше вакансій є для швачок, плиточників, автомеханіків, будівельників, сантехніків, електриків, кухарів, кондитерів, фахівців готельно-ресторанного бізнесу тощо. Зарплати, на які можуть розраховувати такі кваліфіковані спеціалісти в середньому становлять 12-20 тисяч гривень, але є і значно більші.
Робітнича сфера і виробництво навіть «зазирають» у майбутнє. Наприклад, експерти прогнозують, що найближчим часом будуть дуже запитаними професіонали з будівельної сфери, що все більше автоматизується. І незабаром будуть потрібні фахівці з альтернативних джерел енергії, розробники «розумних будинків», спеціалісти, що будуть орієнтуватися в нових будівельних матеріалах.
Отримати професійні навички в цих сферах можна в закладах професійної освіти, яких тільки на Львівщині більше 50. Але учні не дуже охоче несуть в них документи. Одні мають амбіції вступати у вищі навчальні заклади. Інші мають упередження щодо фізичної праці і воліють обирати спеціальності, що передбачають роботу в офісі. Однак багато хто спирається на стереотипи про такі навчальні заклади як про місця, де нічому сучасному не можуть навчити і куди вступають лише ті, хто не може претендувати на більше, що це справа неприваблива і неперспективна.
Чи можна повернути престиж професійної освіти? І як це можна зробити?
Відповідь очевидна і лежить на поверхні – заклади професійної освіти будуть розглядати як конкурентні якщо вони… виглядатимуть як конкурентні. Адже спеціальності, які пропонують такі заклади, самі по собі є потрібними і випускники таких закладів можуть отримувати гідну зарплату. Крім того вони не матимуть проблем з пошуками роботи, адже фахівці з доброю освітою і актуальними навичками потрібні всім. Тому потрібно, щоби «картинка», яку бачать абітурієнти була такою, щоби до цих закладів хотілося вступати.
Не в останню чергу мова йде про те, щоби навчально-практичні центри, в яких студенти здобувають практичні навички, відповідали вимогам ринку і були максимально сучасними та комфортними, оснащеними не за допотопними стандартами, а згідно з сучасними вимогами. Наприклад, машини, які ремонтують майбутні автомеханіки, були сучасними, а не ще радянськими. Або ж майбутні кухарі навчалися на професійній і новій техніці, а не такій, що вже не використовується на професійних кухнях. Студентам би було зручно навчатися на техніці останнього покоління, керівництву таких закладів вдалося би привабити більшу кількість студентів, а тим, хто потім братиме на роботу випускників професійних закладів, не довелося би їх перевчати.
А коли заклади професійної освіти почнуть навчати айтішників… Співпраця з бізнесами і компаніями дозволить готувати фахівців не відірвано від ринку, тільки тому, що є викладачі або регіональні традиції, як, наприклад, з шахтарськими регіонами, а так, щоби вони одразу закривали потреби конкретних підприємств і галузей. Наприклад, тих же фахівців ІТ-сфери готуватимуть у співпраці з ІТ-кластером, який чітко розуміє, що їм потрібно і ставитиме реальні вимоги до майбутніх фахівців.
Чимало таких закладів вже мають сучасні та актуальні навчальні курси. І якщо їх оновити та максимально наблизити до реальних потреб випускників — це пішло би тільки на користь. Наприклад, таким корисним може стати курс з підприємництва, до розробки і наповнення якого можна залучити людей з бізнес-середовища та підприємців, що зможуть поділитися конкретним успішним досвідом. Бо розуміння того, як вести власну справу, створити ФОП, правильно планувати бюджет лише додасть балів випускникам закладів профосвіти. Ну і місцеві громади будуть тільки у виграші, адже молодь залишиться на місцях і буде з податків наповнювати місцевий бюджет.
Тому, профтехосвітні заклади та їх випускники мають велике майбутнє, адже ринок робітничих вакансій в Україні дуже великий. Головне – допомогти закладам професійної освіти стати максимально сучасними. Що для цього потрібно? Не в останню чергу кошти. Цьогоріч на профтехосвітні заклади Львівської області виділили 16 мільйонів гривень на закупівлю обладнання для навчально-практичних центрів. Це значно більше за гроші, що виділялися на аналогічні потреби раніше. Значить є всі підстави для того, щоби ситуація у закладах професійної освіти змінювалася на краще.