За даними Мінагрополітики, внаслідок повномасштабного вторгнення Україна втратила 25% посівних площ. Тож зусилля аграріїв заходу країни стали як ніколи важливими.
Але, попри те, що у регіоні не ведуться бойові дії, цьогорічні посівні роботи опинились під загрозою. Війна позначилась на можливостях фермерів отримати звичне для них у мирному житті фінансування для проведення посівної, зокрема, на закупівлю добрив, посівного насіння тощо.
Тут на допомогу прийшов ЄС із додатковим компонентом програми FinancEast. Розповідаємо історії фермерів Володимира Кулія та Андрія Турчина, які саме завдяки підтримці Євросоюзу змогли закупити все необхідне для посівної та працювати на повну на агрофронті.
Як програма FinancEast допомогла українським фермерам
Програма FinancEast стартувала у 2019 році. Її ініціював ЄС, аби відновити економіку та покращити інвестиційний клімат на підконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей. Взяти участь у FinancEast могли мікро-, малі та середні підприємства (ММСП).
Ця програма була дуже потрібною для підприємців у регіоні. Фінансування отримали 153 інвестиційні проєкти ММСП на суму 612,75 млн грн. Скористалися можливістю отримати підтримку для своїх бізнесів здебільшого аграрії, щоб придбати сільськогосподарську техніку та обладнання.
На початку 2022 року планувалось, що за програмою FinancEast буде профінансовано ще певну кількість інвестиційних проєктів ММСП зі східного регіону. Та 24 лютого Росія здійснила повномасштабне вторгнення на територію України. Але реалізацію програми це не зупинило: у ЄС погодили додатковий компонент програми FinancEast, аби підтримати фермерів заходу України під час посівної кампанії.
Це фінансування було критично важливим, адже через блокування Росією морських портів України продати попередній врожай стало практично неможливо, а отримати доступ до грошей на закупівлю добрив, посівного насіння тощо – вкрай важко.
Завдяки підтримці ЄС фермери засіяли на 10% більше пшениці та жита порівняно з минулим роком – 2 324 га. Водночас із зібраних 15 тис. тонн високоякісного зерна можна спекти 31,5 млн хлібин.
«Тут наш агрофронт!» – фермер Володимир Кулій
Володимир Кулій очолює фермерське господарство «Каменяр». Близько 20 років аграрій вирощує зернові культури та олійні культури. Зараз у розпорядженні господарства 1000 га, більшість – у Яворівському районі Львівської області. Постійно у «Каменярі» працюють 7 – 9 людей, ще стільки ж наймають на час жнив.
Як розповідає фермер, після повномасштабного російського вторгнення вони всією командою вирішили засівати та обробляти землю по максимуму. Та зіткнулись з проблемою: як засівати, якщо немає за що саме купити насіння, добрива та засоби захисту.
«Допомога від Європейського Союзу відіграла важливу роль: все було вчасно закуплено. Ми дуже вдячні, надіємось на майбутню співпрацю», – зазначив аграрій.
Володимир Кулій пригадує, як у 90-х поля стояли необробленими і як потроху фермери вчились засівати, знаходили можливість продавати врожай, налаштовували усі процеси. Сам він за спеціальністю художник, навіть починав викладати. Але вирішив працювати на землі, і живе своєю справою ось уже 20 років.
«Хочу закликати всіх фермерів по максимуму засівати, обробляти землі, бо від нас залежить майбутнє нашої країни, майбутнє наших дітей. Ми не повинні опускати руки. Тут наша земля, тут наша Україна і тут наш агрофронт, ми повинні працювати до останнього та старатись! Все буде Україна», – закликав Володимир Кулій.
«Будемо стояти до останнього», – Андрій Турчин
Андрій Турчин є співзасновником фермерського господарства «Лісова поляна» у Яворівському районі Львівщини. В роботі у фермерського господарства близько 1200 га, на яких вирощують:
- пшеницю,
- сою,
- соняшник,
- кукурудзу,
- ріпак.
Сам Андрій за освітою юрист-міжнародник, перекладач з англійської мови, кандидат юридичних наук, адвокат і фахівець у сфері інтелектуального права. Проте, пропрацювавши 10 років за спеціальністю, зрозумів, що «перекладання папірців» – то не для нього.
У команді працівників господарства налічується 20 – 25 людей залежно від сезону. З самого початку повномасштабного вторгнення всі залишилися працювати, щоб бути корисними там, де вони є.
«Нашим першим рішенням було таке, що треба залишитися, і треба продовжувати нашу роботу, тому що країні потрібно зерно, потрібні харчі, потрібно підіймати економіку», – каже фермер.
Для проведення господарством посівної потрібно було закуповувати добрива, які суттєво подорожчали. З цим допоміг додатковий компонент програми FinancEast від ЄС.
«Не було можливості вчасно закупити добрива, які необхідні рослинам саме в цей час – вегетативний розвиток рослини чекати не буде. Грант дав можливість це все зробити вчасно для отримання врожаю», – розповів Андрій Турчин.
Фермер ділиться, що у бойовому дусі працівників «Лісової поляни» тримає розуміння того, що вони тут народилися, вклали свою душу, сили.
«Ми будемо стояти до останнього і будем старатися бути корисними у всьому для нашої країни», – наголосив Андрій Турчин.
Довідка
Програму FinancEast розробили в межах Угоди між Урядом України та ЄС «Підтримка Європейського Союзу для Сходу України» та ініціативи EU4Business. Над розробкою FinancEast працювали спеціалісти Німецького банку розвитку KfW та Фонду розвитку підприємництва (ФРП) разом із фінансовими установами-партнерами: АТ «Ощадбанк», ТОВ «ОТП Лізинг» та АБ «Укргазбанк».
З пропозицією запровадити додатковий компонент програми та перенаправити гроші на підтримку фермерів із західних регіонів України до ЄС звернулись представники KfW. Фінансовою установою-партнером додаткового компонента програми FinancEast став АТ АКБ «Львів».
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю проєкту “FinancEast” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.