Активістки громадської організації «Нуль відходів Львів» (Zero Waste Lviv) досліджують походження сміття у місті, щоб зрозуміти, як скоротити кількість відходів. Цього тижня вже тричі розбирають бак із загальним сміттям на вул. Пулюя, 34А.
Сміттєвий контейнер у дев’ятиповерхівці із 107 квартирами, де живе понад три сотні мешканців, перевізник «Грінера» забирає щодня. Активістки організації досліджували морфологію у понеділок, середу та п’ятницю. Сьогодні за дві години розібрали увесь контейнер і посортували відходи на понад десять фракцій.
«У цьому пакеті у нас все одноразові поліетиленові кульки. І таких пакетів тут два. Разом 6 кг тільки поліетиленових пакетиків», – розповідає представниця організації «Нуль відходів» Софія Сидоренко.
Назбирали ще чимало пластикових пляшок, хоч для них тут стоїть окремий контейнер. А ще метал, тетрапаки, недопалки, медичні відходи та одноразове сміття, яке вже не переробити. Та найбільше у баку — 60 відсотків – органіки, трапляються й зовсім цілі продукти. Таке дослідження, кажуть в організації, проводять, аби зрозуміти, що треба зробити у місті для зменшення кількості відходів.
«Дуже важливо, щоби мешканці самі зрозуміли, що якщо вони будуть відкидати пластикові пляшки у спеціальні контейнери і ще їх стискати – це в першу чергу зменшить кількість відходів, за які вони сплачують кошти. А ще, якщо налагодити роздільний збір органіки, то взагалі вивіз загального, змішаних відходів можна скоротити до 2-х разів в тиждень», – пояснює голова громадської організації «Нуль відходів. Львів» Ірина Миронова.
Мешканка будинку Наталя із цікавістю дивиться, що ж викидають її сусіди. Не здивована, що багато органіки, бо й в самої більше половини сміття займає саме вона. Та в будинку ще не говорили про ретельніше сортування.
«Не маємо контейнерів, не маємо де сортувати і не знаємо як це робити. Якщо нам підприємство, яке вивозить наше сміття запропонувало б, то можливо ми б на загальних зборах мешканців піднімали це питання. Обговорили і прийняли рішення чи ми будемо таке робити, чи нам не потрібно», – розповіла мешканка Наталія Гуцуляк.
В організації з’ясували: на добу в ОСББ утворюється 180 кг відходів (у вихідні істотно менше — 109, у середу — 220). В середньому 65% — харчові відходи, 14% — вторсировина, 21% — те, що не переробляється. За вихідні скло складає 13% сміття, а от у п'ятницю до обіду — лише 7%. Кількість засобів індивідуального захисту у смітті незначна: всього за 3 дослідження сумарно знайшли 39 одноразових масок. Гігієнічні засоби, такі як підгузки, прокладки, вологі серветки, становлять 4,2%.
Тому зусилля міста спрямовані на роздільний збір і переробку органіки дуже виправдані. Наступним важливим кроком є налагодження збору склотари. А також мінімізація утворення тих відходів, що не переробляються, бо попри малу масу вони займають до половини об'єму контейнера.