- Проходячи вулицями, оглядаючи ці чудові будинки, я бачу, як багато у Львові красивих пам’яток архітектури. Водночас є так багато справ, які треба реалізувати. З міста можна було б зробити просто перлину. Але все це вимагає величезних видатків.
Аліція Зайонц – польська сенаторка, яка репрезентує Підкарпатське воєводство, заступивши на цій посаді свого чоловіка, який загинув в авіакатастрофі під Смоленськом. Під час позачергових виборів до Сенату пані Аліції вдалося отримати безпрецедентну підтримку своїх земляків. Про політичну ситуацію в Польщі, та перспективи розвитку українсько-польських відносин, враховуючи зміни глав обох держав, а також про перспективи Львова розповіла Аліція Зайонц в інтерв’ю ZAXID.NET .
- Ви вже не вперше у Львові. Чи зауважили якісь притаманні місту проблеми? Можливо, маєте свої рекомендації щодо їх розв’язання?
- Головне, щоб місто вміло притягувати інвестиції, неважливо звідки: створення фондів, пошук спонсорів, доброзичливих людей. Багато років співпрацюючи зі своїм чоловіком, я займалася збиранням коштів на харитативні цілі. Проходячи вулицями, оглядаючи ці чудові будинки, я бачу, як багато у Львові красивих пам’яток архітектури. Водночас є так багато справ, які треба реалізувати. З міста можна було б зробити просто перлину. Але все це вимагає величезних видатків: на ремонт вулиць, на реставрацію будинків, прекрасних церков усіх наявних в місті конфесій. Треба створювати, приміром, будинки для літніх людей, потрібні сиротинці, а також палаци для дітей. Адже батьки повинні працювати, тож діти мали б мати місце для корисного проведення часу, здобувати нові знання й уміння. Потрібно розвивати парки, я як біолог за освітою знаю, наскільки вони є цінними для міста. Треба розвивати спортивну інфраструктуру Львова, стадіони, басейни…
- З липня цього року Польща отримала нового президента. Чи вже відчутні якісь зміни в країни?
- Поки що минуло занадто мало часу, аби належно оцінити цю зміну. Я не голосувала за чинного президента, я голосувала за Ярослава Качинського. Адже мій чоловік був близьким соратником світлої пам’яті президента Леха Качинського. І перебуваючи тут у Львові, я не можу втриматися, щоб не згадати самого колишнього президента, постать якого мала величезне значення для українського-польських взаємин. Він надзвичайно дбав про польську діаспору не лише в Україні, але в усьому світі.
- Чи зміна президента спроможна якось вплинути на стосунки між нашими державами?
- На мою думку, в українсько-польських відносинах зміна президента не грає визначальної ролі. Головним є бажання співпрацювати, плідно співпрацювати, по-партнерськи. Адже кожен президент держави має дбати про добрі стосунки з сусідами. Україна є великим і значним партнером для Польщі, тож мені здається, що реалізація тієї політики, яку проводив попередній президент Качинський, має продовжуватися.
- Чи не створить проблем для розвитку українсько-польських взаємин нове українське керівництво?
- Можу сказати так: якщо президент України створюватиме проблеми у розвитку взаємин, то він завдасть шкоди обом країнам. Нині такі часи, що якщо хтось нехтує співпрацею, причому інтенсивно, то він лише втрачає. Зрештою ми маємо спільно готуватися до Чемпіонату Євро-2012, якщо президент Польщі не буде співпрацювати з президентом України в цій сфері, то нам ніколи не вдасться належним чином провести цю велику імпрезу. Це й продемонструє, чи ми вміємо домовляться. Почнемо зі спорту, потім перейдемо до політичних справ. Інколи через шлунок достукуються до серця, а ми спробуємо – від спорту до політики. Тож треба шукати різних способів співпраці. Головне, аби ми відчували себе сусідами, причому добрими сусідами, щоб ми могли співпрацювати для добробуту наших держав.
- Партія «Право і Справедливість», лідером якої був Лех Качинський, ще недавно мало безпрецедентну підтримку в польському суспільстві, нині ж, як демонструють останні президентські та парламентські вибори, її рейтинг нівроку впав. На Вашу думку, чому?
- Я походжу з Підкарпаття – це регіон Польщі, що надзвичайно відданий ідеям, які саме й пропагує партія «Право і Справедливість», тому вона тут і здобуває завжди переважну більшість голосів. Сеймик Підкарпатського воєводства є єдиним, де не домінує Громадянська Платформа чи Польська народна партія. Тут урядують політики «Права і Справедливості». Як сенатор від цієї партії, я, напевне, не зможу об’єктивно оцінити рейтинги партії й погодитися з тим фактом, що вона втрачає популярність. Я переконана, що справа не цілком така, як демонструють соціологічні дослідження. Водночас політики від «Права і Справедливості», як правило, висловлюються просто й відверто, а така гострота не завжди приємна, не завжди правильно сприймається, багатьох це може вразити. Але самі поміркуйте, чи поганими є гасла щодо боротьби з корупцією або підняття нашої господарки, зменшення податкового пресу. Всі ці ідеї, які проголошує ПіС, побудовані на благих намірах, але з різних причин партії вдалося урядувати лише два роки.
- Як Ви оцінюєте скандал навколо хреста, якого було встановлено перед президентським палацом після загибелі Леха Качинського? Чи не розколює цей скандал польське суспільство? Як його можна було б владнати?
- Не варто говорити, що це є «скандал», бо в Польщі хрест має своє особливе місце й значення. І саме той хрест поставили скаути, тобто молоді люди, не заангажовані в жодні політичні дискусії. Вони принесли його туди за покликом серця. Навколо того хреста кілька тижнів збиралися поляки, причому і з країни, і з-за кордну, зокрема й з України. Туди приходили віддати шану загиблим і просто туристи, що перебували у Польщі. І тому потрібно, щоб там було влаштоване якесь місце пам’яті. Таблиця, яка там зараз встановлена, – це результат не цілком продуманих дій. Як тепер можна буде залагодити цю проблему, я не знаю. Проте вважаю, що раз вже стільки представників польського народу та інших народів приходить в це місце віддати честь мертвим, то значить, що так визначено місце, де у Варшаві має бути вшановано пам'ять жертв катастрофи під Смоленськом десятого квітня. Адже загиблих поховано в різних місцях Польщі. Окремо освячено таблицю у крипті Вавельського замку в Кракові. Але варто мати й спільне місце пам’яті у польській столиці, де останні дні працювали всі загиблі, звідки вони врешті-решт вилетіли у свій останній шлях.
- Ви згадали про цю жахливу катастрофу. Як Ви вважаєте, чи належно відбувається слідство у цій справі?
- Щиро кажучи, я надто сильно не ангажуюся в цю справу, вже хоча б через брак часу, адже маю виконувати свою основну функцію. Водночас я виконую обов’язки голови Підкарпатського відділення Польського Червоного Хреста. А нині маємо в Польщі шалені проблеми, пов’язані зі спустошливою повінню. Можу сказати лише, що ми очікували, що слідство проходитиме інтенсивніше і що ми будемо краще поінформовані про його хід, про певні деталі. Насправді ж ми знаємо не надто багато. Практично я виявилася єдиною з представників сімей жертв, котрій не вдалося зідентифікувати тіла чоловіка. Довелося це робити за допомогою ДНК-тестів. Я майже не отримала речей загиблого чоловіка за винятком кількох документів. Все це – доволі тяжкий та сумний досвід. Утім, я розраховую і на російський уряд, і польський. Також сподіваюся на створення міжнародної слідчої комісії, котра може виникнути з польської ініціативи. Зараз відбувається збирання підписів під вимогою про її створення. Це допомогло б уникнути якихось сумнівів і закидів, що хтось щось зробив неналежно. Такою є міжнародна практика. Нещасний випадок із польським літаком з президентом на борту та іншими високопосадовцями трапився на території Росії. А тому саме в інтересах останньої провести слідство оперативно й ретельно, щоб потім не виникало жодних претензій.
- Ви репрезентуєте сусідній для нас Підкарпатський регіон. Чи не могли б Ви у кількох словах розповісти про його головні проблеми та перспективи?
- Передовсім ми, зокрема й завдяки коштам, наданим Європейською Унією, хочемо створити сприятливу атмосферу для інвесторів, які б допомогли розвитку території. Адже це надзвичайно привабливий для туризму куточок, тут мешкають дуже доброзичливі люди. Водночас ми усвідомлюємо, які існують проблеми в нашому сільському господарстві, воно вже втратило те значення, яке мало ще кілька років тому. Наразі нам залежить також на тому, щоб активізувати інвестиційні потоки й у інші сфери. Це нам вдається у північній частині воєводства. А от на півдні й сході, поблизу кордонів зі Словаччиною та Україною, розвиток дещо сповільнений.
- Які, на Вашу думку, існують можливості для регіональної транскордонної співпраці?
- Є багато програм, спрямованих на міжнародну співпрацю. Існують програми польсько-українсько-білоруської співпраці, польсько-українсько-словацької співпраці. Я ще детально не розібралася у цій сфері, бо працюю сенатором лише з липня цього року, заступивши на цій посаді свого чоловіка, який загинув під час авіакатастрофи під Смоленськом. Це доволі безпрецедентна ситуація, коли жінка займає місце свого чоловіка в Сенаті. Але так вже сталося, й для мене є великою честю те, що я, зокрема, отримала можливість співпрацювати з Україною та українцями, українською владою. Я вже не вперше в Україні й, сподіваюся, не востаннє. Ми маємо надзвичайно багато справ для спільного залагодження. Тому я продовжуватиму співпрацювати з українськими колегами.
Довідка ZAXID.NET
Аліція Зайонц народилася 26 червня 1953 року у Вроцлаві. Закінчила Вроцлавський університет, біологічний факультет. До 1995 року працювала в різних інституціях у сфері охорони довкілля. Активіст Польського Червоного Хреста. 2004 року її заслуги в цій царині були відзначені Срібним Хрестом Заслуг. 2006 року як член партії Право і Справедливість здобула мандат депутата Ясельської повітової ради, обрана головою повітової ради. 20 червня 2010 року обрана до Сенату Польщі.