На Заході найкращим методом виховання Громадянина, а не інфантильного ніщо є не всякі розповіді про "відповідальності", "борг", а конкретний рядок в чеку про заробітну плату з кількістю сплачених податків з заробітної плати.
Багато разів зустрічав в американській бізнес-літературі переказ авторів (чи бізнесменів) своїх юнацьких спогадів, коли отримував свою першу ЗП і здивовано виявляв, що 20-30% кудись випарувалося. На німе (або гучне) питання батькам "Що за х @ &% *, тато (частіше на це питання чомусь то відповідає батько)?", Батько йому пояснює, що це пішло тому товстому бюрократу і всі гроші, які є у держави, це твої в тому числі. Враховуючи те, що такі спогади часто можна зустріти, то враження на юнацький мозок вони чинять на все життя.
Тому й вимагають від держави відповідного сервісу. Тому що на свої. На кревні все робиться. У нас би такий захід мав би значно більший ефект. Навіть відрахування від мінімальної зарплати (решта в конверті) помножені на 12 і розділені на кількість чого-небудь, що можна було б купити помножене на традиційну ненависть простого українця до держави як інституту, народило б абсолютно іншу якість людей. Вони б уже не так байдуже дивилися на бюджетні баталії як на місцевому, так і на державному рівні і частіше копали б чинуш. Тому що на свої. На кревні все робиться.