Російська влада почала активно встановлювати системи протиповітряної оборони на дахах столиці країни-агресора РФ – Москви. Таким чином, Кремль активізує свої зусилля, щоб представити російське вторгнення в Україну як екзистенційну війну та створити у суспільстві інформаційні умови для затяжної війни в Україні, переконані аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу, що впродовж останніх днів джерела та соціальні мережі розповсюдили зображення, на яких видно, як на даху будівлі міноборони Росії в Москві та інших місцях поблизу міста встановлюють системи ППО. Прес-секретар російського президента Дмітрій Пєсков відмовився коментувати знімки, а депутат Держдуми Євгеній Лебедєв назвав їх фейком.
Водночас деякі російські пропагандистські блогери відреагували на ці зображення із задоволенням, мовляв, «москвичі нарешті дізнаються, що Росія залучена до важкої війни в Україні».
Аналітики відзначили, що, розгорнувши системи ППО в Москві, Кремля хоче створити підбурювальні образи, що зображують війну як небезпечнішу для російської громадськості. Однак у ISW вважають малоймовірним, що Україна націлиться на Москву.
Таким чином, розміщення ППО на даху будівлі міноборони РФ може говорити про спроби підтримати посилення інформаційних операцій з підготовки російського внутрішнього інформаційного простору до затяжної війни в Україні та подальших жертв.
Що відомо про систему ППО «Панцир-С1»?
Цей зенітно-ракетно-гарматний комплекс створений для протиповітряної оборони невеликих громадських та військових об'єктів. В основному його використовують для ближнього прикриття, а також підтримки інших систем ППО про відбитті масованих авіаударів.
Згідно з заявленими характеристиками, він здатний вести вогонь одночасно по чотирьох повітряних цілях на відстані до 20 кілометрів і на висоті до 15 кілометрів. Максимальна швидкість цілей, що вражаються - 1000 метрів за секунду, тобто приблизно три швидкості звуку, стверджували розробники.
Однак, як показали реальні бойові дії, характеристики «Панциря» виявилися сильно завищеними.
Ще у 2012 році на науково-технічній конференції міноборони Росії та Російської академії ракетних та артилерійських наук автори звіту про ефективність «Панцира-С1» вказували на низку його серйозних недоліків. Зокрема, у звіті йшлося про те, що реальні результати стрілецьких випробувань показали низьку можливість комплексу обстрілювати цілі, що маневрують та летять з курсовим параметром понад 2-3 кілометри.
Також не підтверджена можливість стріляти по цілях, що летять зі швидкістю понад 400 м/с, і що максимальна дальність стрілянини в 20 кілометрів забезпечується по повітряних цілях, які летять зі швидкістю не більш ніж 80 м/с.
Під час активної фази російської військової операції в Сирії «Панцир-С1» прикривав російську авіабазу в Хмеймімі та залишив двояке враження. В Сирії з'ясувалося, що «Панцир» не бачить малорозмірні та малошвидкісні цілі, до яких відносяться військові БПЛА».Його ефективність не перевищувала 19%.
Можливо, що відтоді комплекс доопрацювали. На початку січня 2018 року, діючи в зв'язці з іншим зенітно-ракетним комплексом «Тор-М2», «Панцир» показав непогані результати при відбиванні масованої атаки безпілотників. Міноборони Росії заявляло, що тоді «Панцир» збив 7 ворожих дронів, ще 6 перехопили підрозділи радіоелектронної боротьби, пише українська служба ВВС.
За інформацією від відкритих джерел, до початку війни з Україною всього на озброєнні російської армії було 116 комплексів «Панцир-С1», втрата як мінімум 12 з них в ході бойових дій документально підтверджена. За неофіційними даними, втрати становили понад 30 одиниць.