Аби Митрополита Андрея Шептицького проголосили блаженним, у Ватикані повинні підтверидит факт зцілення. Нещодавно завершили досліджувати земне життя Митрополита і визнали його праведником.
Граф за походженням, а слуга Божий за покликанням. Його могли не любити політичні вожді, проте мусили з ним рахуватись. Не було сфери у духовному та суспільному житті, до якої б не приклався Митрополит Андрей.
«Він розвивав богословське життя, засновував нові жіночі і чоловічі монаші чини. Займався розвитком богословської освіти і заснуванням Львівської богословської академії, підтримував молодих богословів, розвивав мистецьке життя», – додав директор фундації «Андрей» Михайло Перун.
Осиротілі називали його батьком. Адже Митрополит піклувався про них, як про рідних. Будував дитячі будинки при монастирях, дбав про освіту. Пластуни ж величали його дбродієм. Андрей Шептицький їм дав земельні ділянки для проведення таборів.
«Ми знаємо, що земля коштувала дуже багато, так само і споруди. А в нас, пластунів, не було місць взагалі. Митрополит, як великий меценат, розумів, що потрібно розвивати культуру і сприяти молоді. Щось натомість він не вимагав від пластунів», – розповіла пластунка-сеньйорка, керівник архіву пластового руху Ольга Свідзинська.
Шептицький придбав будинок для українського музею у Львові, його збірка сьогодні є однією з найбільших в Україні. Дбав не лише про душевне здоров`я людей, а й про тілесне. Для цього створив лічницю.
«Багато українців були бідними і не мали можливості лікуватися, для цього він доручає справу доктору Панчишину і створює лічницю, щоб там могли лікуватися бідні люди. Тобто не було ділянки, де Митрополит не інвестував», – зазначив Михайло Перун.
Федір Стригун, Народний артист України, не раз переслуховував записи проповідей Владики, коли готувався до однієї з найважливіших ролей свого життя. У Виставі «Андрей» актор зіграв останню ніч перед смертю Шептицького. Митрополит марить і йому згадуються важкі ситуації з власного життя, і з життя українців.
«Все те, що він переживав зі свого життя, це було дуже важко передати емоційно. І дві години бути в думках, бути в бажаннях внутрішніх, бути в болях, перейнятися цим болем, це дуже і дуже важко, а з другого боку – це таке щастя», – поділився спогадами Федір Стригун.
Стригун зіграв цю роль 70 разів. Владика не раз приходив до нього і у снах. Акторові й досі здається – Шептицький не покидав свій народ ні на мить, і досі гуляє у митрополичих садах.
«Мені весь час здається, що там ходить сивий, гарний, розумний, добрий дідо, який все серце своє віддав нам, щоб ми були людьми», – додав Стригун.
Про беатифікацію Митрополита УГКЦ колопоче вже понад півстоліття. До проголошення Митрополита Андрея блаженним залишився один крок – ствердження чуда. Воно є – розповідає отець Роман Тереховський, і не одне.
«Були кілька таких випадків, що інакше, ніж чудо я це назвати не можу. В принципі, цієї думки були і провідні спеціалісти в тих галузях», – зазначив о. Роман.
Не може пояснити жоден фахівець, як зцілився хлопчик, хворий на гнійний менінгіт. Лікарі не давали жодних шансів, рідні з ним попрощалися. Лише монахиня ревно молилась до владики Андрея. Хлопець зцілився і живе досі. Та це чудо навряд чи вдасться довести, все через брак свідчень.
Зараз оцінку дають іншому випадку. Йдеться про зцілення дівчинки. Вона зараз в Америці, туди дитину повезли лікувати від дисфункції внутрішніх органів. Та й там лікарі виявились безсилі. Дівчинку врятувала молитва до Шептицького. Дитині навіть наснився віщий сон.
«Їй приснився сон, що чоловік, який виглядає як Митроплит Андрей, як вона його описала, ми навіть підняли один з доказових документів, тому що вона описує навіть колір очей й інші деталі. У сні Митрополит сказав, що на День народження, через місяць приблизно, він подарує подарунок», – розказав о. Тереховський.
Саме на День народження дівчинки хвороба відступила, раптово і назавжди. Якщо Ватикан погодиться, що цей випадок є дивом, то Митрополита визнають блаженним. Проте скільки часу це займе, наразі прогнозувати не беруться.