На Львівщині під декомунізацію підпадають два села. Село Андріївка Буського району та Максимівка Старосамбірського району названі в честь співробітників НКВД. Одна громада – за перейменування, інша – проти.
Мешканці Андріївки проти перейменування свого села. До кінця Другої світової війни село називалося Ферлеївка, в честь графа, який тут мешкав. Та потім радянська влада почала тут наводити свій лад. Насаджувати комунізм сюди прислали комуніста Андрєєва, який очолив машинно-тракторну станцію. Комуністи влаштовували облави на упівців. Та наші помстилися.
«Комуністи відразу стали арештовувати людей, які були в УПА. Мій брат і сусіди теж там були. На панському фільварку організували машинно-тракторну станцію. І директором прислали того Андрєєва. Він, звичайно, освіти не мав, і відразу порядки заводив комуністичні. До нього навіть приєднались з нашого села кілька людей. А повстанці проти того були, прийшли і їх повбивали», – розповів мешканець Андріївки Ярослав Башко.
Після цього комуністи перейменували село в честь загиблого радянського ідеолога Андрєєва. Та зараз люди асоціюють назву не з комуністом, а з апостолом Андрієм Первозванним.
«У людей була пропозиція, щоб вона несла назву Андрія Первозванного. Думка всіх, що ніхто не хоче перейменовувати», – пояснив священик церкви святого Миколая отець Євген.
«10 серпня були проведені громадські слухання, на яких були враховані пропозиції громадян села Андріївка про те, щоб не змінювати назву, так як всі асоціюють цю назву з іменем апостола Андрія Первозванного», – зазначив сільський голова села Андріївка Буського району Михайло Романів.
Натомість інша громада, у селі Максимівка, від початку незалежності наполягає на перейменуванні. Мешканці не можуть змиритись з назвою села в честь офіцера НКВД Максімова. Відразу з приходом совєтів у селі почались репресії: людей вивозили до Сибіру, повстанців вбивали. Із перейменуванням села пов'язана і оповита легендами історія.
«КГБ взяло одну жінку за руки і за ноги, кинули її до хати і запалили. І так вона згоріла. Далі поїхали і забрали ще одну жінку, аби вивезти до Сибіру. Вона дуже просила: Матінко Божа, спаси, спаси мене! А наші хлопці, повстанці, були в лісі. Того Максімова і вбили на возі. А жінка втекла і її не вивезли нікуди», – згадує очевидець перейменування села Михайло Кречківський.
Співробітник НКВД Максімов воював проти УПА та вивозив людей в табори. Тож кара не забарилася. «В селі виселяли жінку, її хату спалили. Людей везли, жінка просила Бога, най ті Бог вирве з неволі. І дідзо [дядько, повстанець] пстрик [вистрелив] і Максімов рикнув [вбитий]», – розповів мешканець села Максимівка пан Василь.
У 2008 році Львівська обласна рада звернулась від імені громади Максимівки до Верховної Ради, аби повернути історичну назву – Лібухова. Та тоді депутати не затвердили цього.
«Частина людей, переважно старшого віку, бажають перейменування, бажають дати початкову назву Лібухова. Частина, переважно молодь, щось не дуже наполягає», – зазначив сільський голова Терлівської сільради Михайло Рудавський.
Загалом в Україні до 21 листопада мають змінити назви майже 900 міст та сіл. Найбільше радянських топонімів – у Східній Україні. Без комуністичної та нацистської символіки лише Івано-Франківська область.