У Києво-Печерській лаврі відкрили доступ до тисячолітніх печер

З Антонієвих печер розпочалася історія монастиря

12:23, 27 лютого 2026

У Києво-Печерській лаврі вперше за три роки відкрили доступ до Ближніх печер. Там спочивають найвідоміші представники цієї обителі. Печери-келії заселили ченці майже тисячу років тому. З них і почалася історія монастиря.

У цих печерах похований засновник монастиря преподобний Антоній, саме за його імʼям Ближні печери називають також Антонієвими. Загальна довжина підземних коридорів Ближніх печер становить 383 м. Їхня ширина сягає 1,5 м, висота – 2,5 м.

Ближні печери на гравюрі Абрахама ван Вестервельда, 1651 (з Вікіпедії)

У печерах спочивають українські святі та історичні персоналії. Як розповіли в Українському інституті національної памʼяті, у цих печерах спочивають:

  • захисник українських земель, герой народних билин Ілля Муровець;

  • Варлаам – нащадок Добрині Микитича;

  • праонук князя Ярослава Мудрого Микола Святоша;

  • Нестор Літописець – автор першої української середньовічної хроніки;

  • лікар Агапіт;

  • іконописець Аліпій.

«Ближні, або ж Антонієві печери сягають історією до заснування Антонієм Печерським ще з XI століття. Це сакральне місце, яке для християн Центральної та Східної Європи. Воно є важливою частиною духовної, історичної та культурної спадщини України», – наголосили в УІНП.

Всередині є мармурові колони, перенесені з Успенського собору. Стіни містять фрагментарні розписи.

У печерах є три церкви. Збереглося також багато житлових келій. Обабіч входу було два виступи – ліжко та стіл ченця, які жили скромно та аскетично. У стіні робили ніші для ікони або свічки.

«Ближні печери споконвічно складались з трьох вулиць, зв'язаних між собою переходами. Головної є Печерна вулиця, до якої примикає церква Введення Богородиці до храму – найдавніша в Ближніх печерах. З трьох існуючих входів до Ближніх печер первісним, ймовірно, був західний, у який можна було потрапити з притвору Хрестовоздвиженської церкви», – розповідають на сайті лаври.

Преподобний Антоній Печерський. Фрагмент Свенської ікони Божої Матері (1288), фото з Вікіпедії

Церкву прп. Антонія Печерського збудували наприкінці XVI – на початку XVII ст. Бічне відгалуження від неї веде до крипти «Батиєм убієнних». У 1696 році Київський митрополит Варлаам (Ясинський) влаштував у колишній келії третю церкву, на честь першого ігумена Печерського прп. Варлаама.

Одне з найдавніших відгалужень у Ближніх печерах веде до так званої «спільної трапезної» ченців часів преподобного Антонія. Цей печерний коридор містить багато локул – гробниць у нішах. Як припускають дослідники, їх міг створити Марк Печерник. У печерному коридорі є вмуровані в товщу стіни віконця затвірників.

У тунелях печер покояться ченці лаври (фото заповідника)

Як повідомляють на сторінці заповідника «Києво-Печерська лавра», печери можна відвідати за попередньою реєстрацією у всі дні, крім понеділка та вівторка. Паломницькі групи вирушають о 09:00, 09:30, 10:00, 10:30. Екскурсійні о 12:00, 13:00, 14:00, 15:00. Реєстрація за телефонами: 044 406 63 75 та 066 728 03 27.