70-й Каннський фестиваль не був би справді ювілейним, якби не намагався віддавати данину великому кіно минулого, до якого причетний безпосередньо. Однією із таких подій мала би стати прем'єра фільму «Visages, Villages» («Обличчя, села»), знятий легендарною 88-річною режисеркою Аньєс Варда у співавторстві із 33-річним художником-акціоністом JR.
Прем’єра картини у Каннах планувалась як пошана до уже небагатьох живих кінокласиків, серед яких і Варда. От тільки вона не дала зробити цю подію кіномеморіалом, показавши абсолютно свіже та живе кіно, яке дивиться у майбутнє, а не у минуле.
Аньєс Варда. Фото: Катерина Сліпченко
Режисерка Аньєс Варда та художник JR проїхали усю Францію. Поетична подорож дорогами Франції привела їх у найвіддаленіші села, познайомила із різними людьми. В них – 50 років різниці, але це дует однодумців. Вона – одна з останніх представників «нової хвилі». Він – велика постать сучасного вуличного мистецтва. Разом вони реалізували масштабний фотопроект та фільм про нього.
Аньєс Варда та JR на прем'єрі у Каннах. Фото: Каннський кінофестиваль
Французький художник JR став всесвітньо відомим насамперед завдяки вуличним проектам, заснованим на використанні величезних портретних фотографій. Наприклад, він вистелив ними підлогу Пантеону тощо. Аньєс Варда – жива історія світового кіно, фотографиня та режисерка, що завжди ніби існувала на межі документального та ігрового кіно. Її шедевр «Клер від 5 до 7» є одним із найяскравіших фільмів «нової хвилі».
Два роки автори провели у мандрах. На фото - кадр з фільму
Ідея цього тандему полягає у тому, щоб відвідати маленькі містечка та села Франції, зустріти там місцевих мешканців, зробити їх фото гігантського розміру та наклеїти на оригінальні фасади. Зйомки почалися два роки тому. Два роки автори провели у мандрах, де сучасність поєдналася зі спогадами.
Аньєс Варда багато розповідає, відвідує могилу фотографа Анрі Картьє-Брессона. Вона знаходить у своїх архівах фото зовсім юного Гі Бурдена, у майбутньому – видатного фешн-фотографа.
Зображення місцевих мешканців опиняються на фасадах. На фото - кадр з фільму
Рух із минулого у майбутнє приводить тандем художників до Швейцарії, на зустріч із кінорежисером Жан-Люком Годаром. Проте двері у його домівку так і залишаються для них зачиненими, але він залишив їм записку-головоломку на вікні. А однією із найяскравіших сцен у фільмі стає парафраз знаменитої годарівської пробіжки Лувром у виконанні JR та Варди.
«Обличчя, міста» тим не менше, не є ностальгійним фільмом. Навіть більше, він належить сучасному кіно, є значно ближчим до актуального мистецтва, аніж до історії. В ньому немає навіть натяку на запах нафталіну. Браво, Варда!
Катерина Сліпченко, Канни