Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, згідно з яким директор Державного бюро розслідувань Роман Труба не підпадає під дію закону «Про очищення влади». Про це йдеться в постанові суду, передають «Українськi Новини».
Суд розглянув апеляцію на рішення Окружного адмінсуду Києва від 8 листопада 2018 року, яким був встановлений факт протиправної бездіяльності Генеральної прокуратури, яка зводилася до непроведення належної люстраційної перевірки Труби, а також невнесення його Мін'юстом до Єдиного держреєстру люстрованих осіб.
Позов до суду подав депутат Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка Юрій Македон.
Суд першої інстанції підтримав позицію Македона, згідно з якою Труба підпадає під люстрацію, оскільки на посаді прокурора Пустомитівського району Львівської області він брав участь у переслідуванні активіста Євромайдану, який організував перекриття траси Київ – Чоп 26 листопада 2013 року. Також суд першої інстанції вирішив, що цей факт мав стати підставою для застосування люстраційних обмежень щодо Труби та включення його до реєстру люстрованих осіб.
Водночас Апеляційний суд не погодився з такою позицією та вказав, що активіст Євромайдану, заарештований за клопотанням Труби, у підсумку був звільнений від кримінальної відповідальності не на підставі рішення суду та відповідного закону, а на підставі рішення прокуратури від 6 березня 2014 про закриття справи через відсутність складу злочину. Таким чином, на думку суду, директор ДБР за формальними критеріями не підпадає під дію закону «Про очищення влади».
Апеляційний суд постановив, що Труба законно пройшов усі перевірки і законно був призначений директором ДБР. Суд задовольнив його апеляцію і скасував рішення суду першої інстанції.
Нагадаємо, 22 листопада 2017 року тодішній президент Петро Порошенко призначив Трубу директором Держбюро розслідувань. Труба пройшов люстраційну перевірку 2 лютого 2018 року. Перевірка встановила, що до Труби не застосовують заборони, визначені законом «Про очищення влади» (про люстрацію). Пізніше Окружний адміністративний суд Києва встановив факт непроведення Генпрокуратурою люстраційної перевірки Труби. У травні 2019 року Труба подав апеляцію.
Як писав ZAXID.NET, раніше у незаконному переслідуванні Романа Трубу звинувачував львів'янин Андрій Шевців.
Восени 2013 року група студентів УКУ їхала зі Львова до Києва на Майдан. Автобус з студентами зупинили на трасі Київ-Чоп поблизу села Гамаліївка та почали перевірку документів. На допомогу активістам приїхали учасники львівського Євромайдану, серед яких був і Андрій Шевців. За його словами, коли вони приїхали на місце, то фактично траса уже була перекрита машинами ДАІ. Оскільки автобусу не дали можливості проїхати далі, то, за словами Шевціва, вони повернулись до Львова і звертались керівництва міліції Львова та області щодо цього випадку.
Уже 11 грудня Шевціву на роботу принесли підозру щодо перекриття траси Київ-Чоп. Згодом Шевціва викликали до Пустомитівського районного суду, який задовольнив лише одне клопотання тодішнього прокурора Пустомитівського району Романа Труби щодо заборони виїздити за межі Львова. Саме Роман Труба, за словами Шевціва, був ініціатором відкриття кримінальної справи.
Згідно з законом про люстрацію, Роман Труба мав би бути звільненим, як працівник прокуратури, що ухвалював рішення у справі проти євромайдацівнців. Однак Труба звільнився з прокуратури у 2015 році за власним бажанням.
За словами адвоката Олега Мицика, він звільнився ще перед тим, як розпочалась люстрація, відтак не потрапив у реєстр люстрованих посадовців. Замість Труби, за словами Мицика, звільнили двох рядових прокурорів, що не приймали жодних рішень у цій справі. Згодом вони змогли через суд поновитись на посадах.