Шостий апеляційний адмінсуд Києва скасував рішення Окружного адмінсуду (ОАСК) щодо протиправності дій детектива НАБУ в оцінці збитків від формули «Роттердам+» у 18 млрд грн. Про це повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро.
«НАБУ переконане, що ОАСК не може надавати оцінку доказам в кримінальному судочинстві, адже це поза його компетенцією. Апеляційний суд також дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і закрив провадження», – зазначили у Бюро.
Як повідомляється, сторона захисту, в свою чергу, намагалася оскаржити дії детектива-аналітика НАБУ щодо розрахунку негативних наслідків від застосування формули, проте апеляційний суд не підтримав її позицію та визнав правомірними дії детективів.
В агентстві пояснили, що йдеться про встановлення збитків за перший період дії формули у 2016–2017 роках.
«Первинно їхній розмір у 18 млрд грн розрахували аналітики бюро, а в подальшому його підтвердили декілька експертиз. Сторона захисту, у свою чергу, намагалася оскаржити дії детектива-аналітика НАБУ щодо розрахунку негативних наслідків від застосування формули, проте апеляційний суд не підтримав її позицію та визнав правомірними дії детективів», – ідеться в релізі.
Що таке «Роттердам+»?
Це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції, вона застосовувалася у 2016-2019 роках.
Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме у порті міста Роттердам, що у Нідерландах. До цієї ж ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купляли не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (під виглядом російського вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.
Найбільше від цього вигравав олігарх Рінат Ахметов, оскільки саме його компанія ДТЕК є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС в країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію.
У березні 2017 року Національне антикорупційне бюро почало кримінальне провадження з приводу формули «Роттердам+». Досудовим розслідуванням було встановлено, що голова і члени НКРЕКП, використовуючи службове становище, всупереч інтересам служби та діючи в інтересах генеруючих компаній, навмисне, з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків, у січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни («Роттердам+») забезпечили включення в нього відверто необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля. Таким чином, вони створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії на оптовому ринку.
НАБУ оголосило шість підозр – чотирьом посадовцям НКРЕКП, зокрема тодішньому голові регулятора Дмитру Вовку, а також двом топ-менеджерам ДТЕК – Борису Лісовому та Івану Гелюху. Дії усіх шістьох кваліфікували як «Зловживання службовим становищем».
З запуском нового ринку електроенергії, який стався 1 липня 2019 року, методика формування оптової-роздрібної ціни на електроенергію, більш відома як формула «Роттердам+», припинила своє існування.