Почну з цитати львівського ресторанного маркетолога та блогера Всеволода Поліщука:
«Задовбали туристи зі сходу України, – кричали вони. Російською говорять!
Задовбали туристи з Польщі, – кричали вони. Страшенно бухають!
Задовбали туристи з Туреччини, – кричали вони. Відбивають наших дівчат!
Приїхали араби. Не знають ні слова російською, не вживають алкоголь, жінок привозять своїх. Дехто з запасом.
Задовбали араби! – чую. Занадто незрозумілі. Біде в номерах вимагають!
Думаю, у Львові британці будуть надто галасливі, американці надто усміхенені, японці надто щедрі, ізраїльтяни... Воду всю вип'ють
Туристи мають бути лише з Ходорова, Пустомит і смт. Великі Дупки. Тоді будемо задоволені».
Давайте справді про арабів! Бо їх на вулицях Львова стає все більше. Жінки у темному довгому одязі, діти, чоловіки. Найчастіше носять у руках паперові пакети «Авіації Галичини». Мимоволі думаєш: що вони в нас купують, що їдять, де живуть, як проводять свій час?
Але, звісно, питання «Чому вони, раптом, до нас їдуть?» - таки найперше.
Серед причин:
- карантинні правила і вимоги різних країн, багато з яких посилили вимоги до туристів або взагалі заборонили туризм у часі пандемії,
- ціни на відпочинок,
- погода, яка у цей період року в нас таки прохолодніша та комфортніша…
Але також тут йдеться і про екологічні зміни. Це те, що хтось воліє не помічати, але воно таки є. Ці дивні бурі замість дощів у Львові, які вже не тільки в червні, як до того, - також із цієї серії. Можемо припустити так само, що певні зміни на гірше відбуваються і в Саудівській Аравії та інших країнах Перської затоки, звідки до України їдуть понад 70% туристів-арабів.
Однак приїхати раз – не означає приїжджати щороку. І якщо думати про користь для туристичної галузі та економіки, то маємо думати, насамперед, щоб наша країна так і не лишилася для гостей з арабських країн надалі просто екстримом на один раз.
Ми боїмося того, чого не знаємо і не розуміємо. Водночас, самі відпочивати до ОАЕ, Єгипту, Туреччини, Арабських Еміратів їдемо з охотою.
Виходить, як в тому анекдоті: збираюся в гості, щоб гості часом до мене швидше не зібралися.
Ховатися за страх, бездіяти і плекати ксенофобію - це мінус для конкурентоспроможності регіону і країни. Нам час відкинути свій консерватизм та залишки ксенофобії, і згадати, що туристи - це гроші для економіки. У наших інтересах, щоб вони поверталися, відпочивали тут часто, радили друзям, інвестували у нашу економіку. Чому б, наприклад, через рік-два у нас не з’явилася і велика туристична інфраструктура - готелі, ресторани, відпочинкові центри, інвесторами яких є самі араби? Чому замість сировини в Європу, не виробляти та не експортувати халяльні готові продукти чи напівфабрикати і до арабських країн.
Що робити найперше? Багато арабських туристів вже відпочивають у Львові та «Буковелі». Маємо запропонувати їм більше локацій. Важливо підвищити якість сервісу. Англійська мова - чудово! Хоч і вона не всюди є. Проте всі ми розуміємо, що бодай ази рідної для туристів мови також мусимо вивчити. Арабською могла би бути базова інформація на рецепції та в ТІЦ-центрах, важливі написи у громадських місцях, меню.
Важливо вивчити звичаї та релігію країн, звідки до нас їдуть туристи, розуміти і вміти приготувати їхню традиційну їжу, дозволену Кораном (халяль). Відпочинкові комплекси, готелі, кав’ярні, крамниці і торгові центри, громадський транспорт - усе це майданчики, які мають відповісти на виклик часу.
Інвестиції в економіку країни, розвиток туризму, економіки, будівництва - це можливості, які підкидає нам знову сама природа, обставини і Бог.
І Консульство Саудівської Аравії у Львові – саме на часі!
Адже всі ці міжрегіональні зв’язки найзручніше і найкраще та найдовготриваліше розвиватимуться, якщо будуть певною мірою офіційні та закріплені підписами на папері.
Думаю, у тіснішій співпраці та інвестиціях зацікавлена вся Україна, але Львівщина може бути тут першою.
Використаємо чи упустимо такий шанс?