Львів провів першу перевірку основного елементу футбольного свята 2012 року – стадіону. Хоча, і цього не приховували навіть напередодні під час дивних одноденних відвідин стадіону Президентом Януковичем, арена готова тільки на 87-90%. Що цікаво, сам Гарант обіцяв – все необхідне встигнуть завершити до 19:00 29 жовтня. Втім стадіон відкривали з незавершеним дахом…
Довкола стадіону у Львові вже давно не було ажіотажу. Він собі будувався, політики не цікавились ним. Але за давньою українською традицією, перед самим його відкриттям ситуація змінилась: посипались політичні заяви, припущення і висновки. Дехто навіть почав натякати, що стадіон небезпечно відкривати і вести туди людей, бо все зроблено поспіхом…
Стадіонна істо(е)рія
Пригадую, коли вперше потрапила на будівельний майданчик стадіону, якщо поле трави по коліна можна назвати будмайданчиком. Це було просто поле, не було десятків одиниць сучасної техніки і досвідчених будівельників, навіть проекту як такого тоді затвердженого не існувало.
На величезній території, а виділили міські депутати під стадіон і прилеглу інфраструктуру майже 25 га землі, тоді таки вдалося знайти двох чоловіків, які працювали на косарці та одного – на бульдозері – косили траву і знімали шар родючого ґрунту на місці майбутньої спортивної арени. Тоді, здається, мало хто вірив, що знайти реальне фінансування і не втратити право проведення Євро-2012 можливе. І масштаби побачених робіт теж не вселяли оптимізму.
Це було 15 серпня 2008 року – у день офіційного початку зведення євроарени. Правда, на ділянці ще було встановлено металевий трейлер для робітників. Здається, все.
Вже згодом з боку кільцевої дороги там з’явився великий білборд, який розповідав про амбітні плани збудувати тут стадіон до Євро-2012. Також тут встановили огорожу, почали визначати рівень підземних вод через побоювання, що майбутній стадіон може затопити чи розмити фундамент…
Будувати стадіон спочатку мала австрійська AlpinaBAUGmbH, згодом техніку на ділянку привезла маріупольська компанія «Азовінтекс» (що у власності відомих бізнесменів Олександра і Сергія Тарут). Тут вона змонтувала крани, чим, фактично, і завершився так званий перший етап будівництва, який обійшовся бюджету міста Львова у 4 млн грн.
20 січня 2009 року на місці стадіону мер Львова Андрій Садовий та тодішній голова ЛОДА Микола Кміть заклали капсулу для нащадків, запустивши цим другий етап… Проте більше-менше оптимістичною картина стала минулого року, коли нарешті почали надходити реальні гроші на будівництво. Однак вже тоді зайшла мова про те, що стадіон буде дорожчим, ніж планувалось – в 1,5 раза. Також було визначено нового генпідрядника – також донецьку компанію «Альтком». Пригадується, тоді віце-прем’єр з питань Євро-2012 Борис Колесніков обіцяв: «Стадіон буде майже готовий до середини наступного року». Насправді ж майже готовий стадіон сьогодні, та середина року вже давно минула…
Також весною 2010 року стадіон повністю перейшов на державне фінансування, адже до того у Львові і інвесторів шукали, і облігації місцеві впускали, щоб будувати євроарену, але не склалось. Відтак, Львову залишилось 10% євростадіону за те, що він вклав у нього 100 млн грн. Надалі, після Євро-2012, каже Колесніков, стадіоном у Львові та «Олімпійським» у Києві управлятиме державний концерн.
Також за час будівництва кілька разів змінювались показники так би мовити успішності будівельників – Львів кілька разів побував у червоній зоні – зоні ризику щодо дотримання темпів будівництва, однак зумів надолужити темпи робіт для виходу з неї…
І, напевно закономірно, зі зміною генпідрядників з будівництва стадіону, росла і його вартість. Якщо на перших порах йшлося про понад 600 млн грн, у які нібито обіцяли вкластись, то за роки підготовки до чемпіонату вартість стадіону зросла майже в чотири рази – до 2,3 млрд грн. «Дирекція з будівництва об'єктів до Євро-2012 у м. Львові» пояснила це включенням у вартість стадіону об’єктів інфраструктури (без яких, запевняють профільні чиновники, неможлива безпечна і зручна робота стадіону): облаштування електричних підстанцій, трьох під’їзних доріг, очисних споруд, реконструкції ділянки водогону тощо.
Без «Свободи» і без свисту?
Тестували майже готовий стадіон у Львові останніми днями солдати і студенти. Заступник голови Львівської ОДА Володимир Губицький закликав журналістів не робити з цього ажіотажу, мовляв, не перевіряли, чи конструкція завалиться, просто в «тестовому режимі» завезли на арену 2,5 тис. молодих людей, показали стадіон і вивезли назад. За це, нібито, студентам Львова у різні виші передали 5 тис. квитків. Однак подейкують, добре було б, якби хоч тисяча з них потрапила до рук молоді…
Також відкритим залишається питання, чому на стадіон завозили саме студентів? Бо легко організувати?! Але з таким же успіхом могли б зібрати чиновників, податківців, міліціонерів та інших посадовців. Вони не лише б протестували стадіон на міцність, безпечність, зручність, але й побачили б нову арену, а відтак могли б віддати місця у день відкриття «звичайним, пересічним» львів’янам, з яких далеко не всі охочі змогли потрапити на стадіон. Варто додати, що квитки на відкриття продавали по 300-400 грн, але у продаж пішло лише 10% від загальної кількості місць. Інші, безкоштовні запрошення, розповсюджували, очевидно, за звичною схемою – між своїми. Питання також в тому, чому на гонорар Анастейші, яка співала на відкритті, не взяли кошти власне з кишень чиновників і депутатів і саме для них не зробили платний вхід?
Пропри це, на початку відкриття стадіону його наповненість глядачами не значно перевищувала 70%, а при вході квитки продавали вже по 100-150 грн. Отакий раціоналізм.
Також, не зважаючи на «однозначні» обіцянки, на відкритті не було Президента. Може й недаремно, адже саме лише відео з ним викликало свист та обурення. Тай й втомився, напевно, Гарант від зустрічей з народом у Києві на відкритті «Олімпійського».
Життя після Євро-2012
Закономірно, що дедалі частіше лунає запитання, яке раніше здавалось далеким і туманним, – що ж буде зі стадіоном після Євро-2012. Одразу ж приходить на думку недавня заява Колеснікова про те, що «Олімпійський», реконструкцію якого віце-прем’єр оцінив у близько 580 млн грн, не окупиться. А ще влітку той же Колесніков запевняв, що державний концерн «Спортивні арени України», що об’єднує НСК «Олімпійський», ДП «Палац спорту» та ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро 2012 у місті Львові», здатний забезпечити високоефективне управління цими об’єктами і вийде на самоокупність завдяки проведенню спортивних змагань та різноманітних концертних виступів.
«Думаю, 1,5-2 роки знадобиться на самоокупність концерну… Якщо ФК «Динамо» гратиме на Олімпійському стадіоні, нам зрозуміле фінансове управління стадіону. Складніше буде зі Львовом», – казав Колесніков. Він також не раз наголошував, що хотів би, аби тут успішно грали львівські футбольні клуби.
Повертаючись до «Олімпійського», його шанси на фінансову успішність все ж виглядають значно привабливішими, ніж «Арени Львів». Принаймні згадаймо хоч один концерт у Львові за останні роки зірок масштабу, банально, але тої ж Анастейші. Цифра близька до нуля…
Недовершена готовність
Отож, 29 жовтня Львів відкрив свою євроарену. Цікаво, що напередодні чиновники, відповідальні за будівництво, таки зізнались – вона готова на 87%. Можна додати до загальної картини аванс у 3% – за ніч таки можна було встигнути багато. Хоча 28 жовтня на стадіоні ще монтували дах, який не був завершений на час церемонії відкриття, будували туалети і облаштовували фаст-фуди, чиновники запевнили, що уже назавтра стадіон буде безпечний і готовий.
Звісно, виконувати обіцянки і відкривати об’єкт у названий день для українських чиновників – рідкість, на відміну від практики доробляти все в останній день. Які це матиме наслідки – побачимо згодом.