ВГО «Спілка археологів України» та наукове товариство польських археологів висловило протест з приводу відкриття в Замку князів Поморських у Щецині (Польщі) виставки «Україна світу. Скарби України з колекції Платар».
Нагадаємо, у польському місті Щецин у рамках днів України в Польщі в липні відкрилася виставки предметів з колекції приватного Музею історичного культурного надбання «Платар», заснованого Сергієм Платоновим та Сергієм Тарутою.
Обурення науковців викликало те, що на виставці експонуються старожитності, які походять з нелегальних розкопок пам’яток археології, а також з колекцій, створених завдяки нелегальному обігу археологічних старожитностей.
«Походження усіх давніх предметів музею «Платар» однозначно пов’язане з результатами нелегальних археологічних розкопок, заборонених українським законодавством. Їхня публічна демонстрація діє всупереч норм охорони археологічної та культурної спадщини, про що свідчать непоодинокі випадки пограбувань «чорними археологами», копачами-грабіжниками, археологічних пам’яток по всій Україні. Беззаперечним фактом є те, що ця хвиля руйнувань курганів, давніх поселень та міст всюди та завжди збігається з активізацією дій приватних колекціонерів, які реально фінансують ці протизаконні дії й виступають у ролі скуповувачів награбованого. Цим реально наносять величезні збитки державі», - йдеться у листі ВГО «Спілка археологів України».
Археологи вказують на неприпустимість придбання культурних цінностей із сумнівних джерел, тим більше, що про це йдеться у багатьох міжнародних документах, до яких можна віднести, наприклад, прийнятий ЮНЕСКО Міжнародний кодекс професійної етики для торговців культурними цінностями, Етичний кодекс ICOM для музеїв тощо.
«Крім того, ст. 33 чинного Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» передбачає, що всі договори стосовно культурних цінностей мають укладатися у письмовій формі. Таких документів власники колекції ніколи не надавали. Отже, «добросовісність» музею «Платар» щодо придбання відповідних предметів у світлі наведеного вище є вкрай сумнівною. Існує загроза наявності в цій колекції великої кількості підробок та фальсифікацій, що вже відзначали європейські та українські фахівці-археологи», - йдеться у листі.
У якості прикладу науковці наводять фальсифікацію із золотим перснем, який начебто належав візантійському імператору Мономаху і був подарований київському князю Всеволоду Ярославичу. Цей персень власники «Платару» подарували Віктору Януковичу на його інаугурацію. «Але найдивніше, що цим вони пишаються - нещодавно розповідали і показували цей ганебний факт на одному з українських ТВ каналів, коли в черговий раз піарили “Платар”», - зазначають українські археологи.
Потребує також окремого аналізу аргумент музею «Платар» стосовно того, що заявлені ним для вивезення цінності не є археологічними предметами, у зв’язку з неможливістю встановити їх походження.
Проте українські археологи посилаються на ст. 1 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» археологічними предметами є рухомі культурні цінності, що походять з об’єктів археологічної спадщини. Під об’єктами археологічної спадщини законодавство сприймає будь-які археологічні об’єкти, включно з незареєстрованими та невиявленими. Вся сукупність нерухомих археологічних об’єктів на території України та пов’язаних з ними рухомих предметів утворюють археологічну спадщину України.
«При цьому, предмети можна розглядати як археологічні не лише тоді, коли ми точно знаємо, де і за яких обставин викопано відповідний предмет і чи правомірно було набуто майнові права на нього певною особою», - наголошують вони.
Виставка колекції «Платар» у Варшаві уже призводила до гучного скандалу в 2008 році. «Протести польського професійного середовища, зокрема «Наукового товариства польських археологів», багатьох музейників мали негативні наслідки для польсько-українського гуманітарного співробітництва, оскільки це було сприйняте як визнання і пропаганда Україною нелегальних археологічних розкопок всупереч міжнародному, перш за все європейському, законодавству. Спроба власників колекції «Платар» виставити цю колекцію в Етнографічному музеї Будапешту виявилися марною через те, що цьому завадила заява провідних угорських археологів. Експозиція частини речей з музею «Платар», яка була завуальована и прикрита цілком легальною колекцією ікон з Києво-Печерського історико-культурного заповідника, викликала протести з боку відомих археологів США та відмову найбільших музеїв США приймати цю виставку», - нагадують автори листа.
Підтримали українських колег і польські археологи. «Наукове товариство польських археологів долучається до заклику українських археологів, шокованих фактом презентації в Замку князів Поморських у Щецині виставки «Україна світу. Скарби України з колекції “Платар”», - заявляють польські археологи.
Польські автори листа зауважують, що таке явище, як грабування і знищення археологічних пам’яток в Україні є не лише внутрішньою справою країни, законодавство якої однозначно забороняє таку практику. «Археологічна спадщина – як зазначає Мальтійська Конвенція у параграфі 1 – є «джерелом спільної європейської пам’яті», а відповідальність за її охорону лежить не лише на безпосередньо зацікавленій країні, але й на усіх європейських державах», нагадують члени Наукового товариства польських археологів.
Експозиція, виставлена в Замку Поморських князів, буде доступна для відвідувачів протягом року. До неї увійшли 480 експонатів, дятованих від VI тисячоліття до нашої ери до XII століття нашої ери. Це пам'ятки трипільської культури, твори мистецтва кіммерійців, скіфів, сарматів, греків, а також експонати часів Римської імперії, Візантії, Київської Русі.
Музей «Платар» в особі його директорки Інни Підгородецької розповсюдив повідомлення, що унікальна колекція зібрана з предметів, які свого часу могли бути продані за кордон або загублені без належних умов зберігання.
«Держава має сказати "велике спасибі" людям, які дали можливість не піти цим предметам через кордон, залишити їх у країні. Причому не просто залишити, а зберегти в належному вигляді. У результаті ці експонати стали надбанням нашої країни, нашої історії», - цитує Інну Підгородецьку Інтерфакс.
На виставці можна побачити скульптури і кераміку Трипільської культури, військові обладунки кіммерійців, золоті гривні і прикраси скіфів, церковне начиння Візантійської епохи і твори ювелірного мистецтва Київської Русі.
Загалом колекція музею «Платар» налічує близько 10 тис. предметів.