Франко-німецька медіа платформа Arte у співпраці з європейськими партнерами, Ґете-Інститутом та Українським інститутом профінансувала проект Generation Ukraine, спрямований на підтримку українського документального кіно. Загальна сума підтримки – 1,5 млн євро.
Результатом проекту стануть 12 документальних фільмів, знятих українськими режисерами після повномасштабного вторгнення та вироблених спільно з Arte, йдеться на сторінці проекту.
Уперше українська документалістика отримує таку міжнародну увагу, підтримку та фінансування. Фільми виходитимуть поступово, упродовж 2024-2025 років. Після фестивальних прем’єр, стрічки показуватимуть в ефірі Arte та додадуть у бібліотеку платформи.
До проекту Generation Ukraine увійшли такі картини:
- «Переміщені» (робоча назва), реж. Ольга Журба, прод. Дарʼя Бассель, Анна Кьонке, Керстін Убелекер. Фільм охоплює два роки великої війни, від масової евакуації на початку вторгнення до поступового занурення в буденну воєнну реальність.
- «День як день», реж. Роман Блажан, прод. Роман Блажан, Крістілла Гійяр-Кан. 3 березня 2022 року російські війська увійшли до маленького села Ягідне на півночі України. Наступного дня, озброєні автоматами, вони вивели місцевих жителів з їхніх домівок та змусили їх спуститися до підвалу школи. Росіяни закрили всіх 369 жителів Ягідного, включаючи 77 дітей, у приблизно 190 м2, де люди провели наступні 27 днів.
- «Мирні люди», (на головному фото), реж. Оксана Карпович, прод. Джакомо Нуді, Росіо Барба Фуентес, Полін Тран Ван Льє, Дарʼя Бассельта Ольга Бесхмельниціна. Взявши за основу голоси загарбників та їхніх матерів і дружин, фільм протиставляє їх «новому нормальному» життю українців та їхнім зворушливим жестам опору насиллю. «Мирні люди» переплітає ці два протилежні світи в запаморочливій емоційній напрузі. Унікальний кінематографічний досвід та історичний документ, який піднімає важливі питання про природу російського імперіалізму, роль пропаганди у вторгненні та колективну відповідальність росіян.
- «Куба&Аляска», реж. Єгор Трояновський, прод. Ольга Бесхмельниціна, Крістіан Попп, ко-продюсерка Ханна Фліпо. Залишивши своє цивільне життя позаду, дві молоді жінки вирушають на війну. Тут вони знаходять дружбу, любов і визнання, але повернення до мирного минулого стає все примарнішим.
- «Королеви радості», реж. Ольга Гібелінда, прод. Іванна Хіцінська, Луї Бодемон. Історія трьох драг-королев з різною ідентичністю, які все своє життя боролися за рівні права та свободу самовираження. З початком війни вони стикаються з викликами війни та знаходять на диво нові можливості для себе.
- «Дні, які хочеться забути» (робоча назва), реж. Аліна Горлова, Єлизавета Сміт, Максим Наконечний, Семен Мозговий, прод. Євген Рачковський, Набіль Белаcен, Ральф Візер. Спостереження за судовими процесами над росіянами, які скоїли воєнні злочини, дозволяє авторам дослідити ворога на противагу наслідкам війни. Простори навколишнього світу змінюються та трансформуються під впливом військових дій. Розбиті міста та села, понівечена природа повільно стають частиною звичного життя. Це оповідь про плин часу та волю до життя, яка перемагає війну та смерть.
- «Щоденник іншої людини», реж. Олександр Ткаченко, Ілля Гладштейн. На війну пішов «Док» – миролюбивий велетень. Пацифіст. Вегетаріанець. Цифровий художник й фільмейкер. Декілька років він працював в Індії, в музеї сучасного мистецтва, а повернувшись знімав етнографічні телефільми в Бессарабії.
- «Блаженні», реж. Андрій Лисецький, прод. Геннадій Кофман, Ольга Бесхмельниціна, Улдіс Секуліс, Ерік Вінкер. Чотири молодих українці зі світу мистецтва несподівано потрапляють у світ війни. 24 лютого їхнє життя кардинально змінилось. Перед ними постало питання, яке в Європі не обговорювалось вже протягом кількох поколінь – яка роль митця під час війни? У фільмі чергуватимуться історії художників, кожен з яких шукає відповідь на це питання у власний спосіб.
- «Nukemailing», реж. Павло Черепін, сцен. Антон Базелінський, прод. Єгор Олесов, Катерина Мізіна. Фільм послідовно розповідає про глобальну проблему, пов’язану з систематичною реалізацією Росією стратегії ядерного тероризму. Наразі ця стратегія втілюється у формі захоплення атомних електростанцій та погроз під час російської агресії в Україні. Далі історія заглиблюється у темний світ ядерної зброї та її використання як інструменту терору.
- «Трішки чужа», реж. Світлана Ліщинська, прод. Анна Капустіна, Фредрік Ланге, Крістіна Бер’єсон. Світлана (52), режисерка і героїня фільму, виросла в Маріуполі за радянських часів, коли будь-яка індивідуальність була придушена. Її донька, Олександра (28), росла без внутрішнього стрижня і тому була вразливою до будь-якої пропаганди, включаючи російську.
- «Окуповані» (робоча назва), реж.Тетяна Ганжа, Зоя Фольк, прод. Оксана Іванців, Зоя Фольк, Регіна Мар’яновська-Давідзон. Фільм складається з трьох новел, що розповідають історії жінок з України, Боснії та Німеччини, що пережили сексуальне насилля у війнах у 20-му та 21-му століттях під час окупації їхніх міст. Ми стежимо за шляхом жінок від травми до зцілення та спостерігаємо як у пошуку справедливості вони повертають собі силу та гідність.
- «Тиха повінь», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук, прод. Каріна Костина, Євген Рачковський, Таня Георгієва-Вальдхауер, Райар Зван. Пацифістська громада з унікальними релігійними переконаннями, що мешкає в мальовничому каньйоні річки на заході України, спостерігає, як їхній мирний спосіб життя поступово руйнується.
Світові прем’єри двох фільмів, які є частиною Generation Ukraine, вже відбулися на Берлінському міжнародному кінофестивалі 2024. Це фільми «Трішки чужа» Світлана Ліщинська та «Мирні люди» Оксана Карпович. Документальний фільм «Мирні люди» отримав спеціальний приз Екуменічного журі (секція Forum), а також спеціальну згадку від журі організації Amnesty International.