Днями королівська прокуратура Нідерландів оприлюднила перші проміжні коментарі щодо катастрофи авіалайнера Boeing 777 рейсу MH-17 біля Тореза (Донецька область) 17 липня 2014 року. «Сухий» висновок голландців: «Боїнг» компанії Malaysia airlines було збито російською ракетою…
Інші слова прес-офіцера прокуратури про «достатність доказів», аби встановити всіх винних у знищенні літака «Малайзійських авіаліній», можна було б занести до категорії ритуальних фраз, якби не кілька «але», що випливають з подальшого розвитку подій… Отже, станом на 17 липня 2014 року Збройні сили України уже звільнили Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку… й розпочали операцію з «розрізання» окупованої території на частини, контрольовані так званими ДНР і ЛНР. На той час все ще командувач терористичних сил Ігор Гіркін («Стрєлков») ледь не щодня зойками волав до Кремля про допомогу, бо в іншому випадку «…проект Новоросія… буде закрито». Звісно, Москва не для того влаштовувала недешевий проект «Русская весна», аби «зливати» своїх найманців та маріонеток на Донбасі. Але зарадити масованому українському наступу РФ могла або прямим військовим вторгненням з чисельними жертвами з обох боків, або ж більш підступними способами. Одним із них було позбавлення України можливості застосовувати авіацію, що водночас не давало б не тільки можливості використовувати військову силу з повітря, а й робило б дії ЗСУ на великих відстанях «сліпими». Перекрити усю територію так званих ДНР-ЛНР зенітно-ракетними комплексами було б вкрай важко і в ресурсному плані, і суто технічно, адже для цього, як стверджують військові, потрібно було б розгортати цілісну систему ППО. Та й практика використання кількох ЗРК «Бук» на окупованих територіях показала, що вирішити проблему української авіації повністю не вдається. Доказом цьому успішна така українським Су-24 колони російської техніки в районах Суходольська і Сніжного якраз перед атакою на MH-17. Зате кривава авантюра зі знищенням пасажирського літака цілком вирішувала поставлене завдання. Адже в Кремлі добре знали, що першим наслідком знищення «пасажира» буде закриття повітряного простору ледь не над половиною територією України, а те, що за збитим Boeing 777 буде проступати тінь Москви, Путіна та його оточення не особливо хвилювало. Адже «проект Новоросія» для Кремля дорожче за усяких там голландців, що в РФ стійко асоціюються з «гей-ропою», чи малайзійців?!. А далі ми мали Іловайськ, вторгнення декількох батальйонно-тактичних груп російських військ в тил ЗСУ, захоплення Новоазовська… Це було пізніше.
Проте в суто військовому плані чи не одне вирішальних значень мало позбавлення України хоча б часткового контролю над повітряним простором окупованих районів Донеччини і Луганщини. «Сліпі» українські ЗСУ втратили можливість відстежувати пересування російських військ більше, ніж за декілька кілометрів, а то й взагалі поза зоною прямої видимості. Ось чому є підстави вважати, що атака на MH-17 була не «помилкою» у розрахунках бойовиків, які начебто планували збити українських військовий транспортник Ан-26, а чітко спланованою спецоперацією, санкціонованою у Кремлі.
І дуже сподіваюся, що ніякі політичні домовленості у «Нормандському» чи іншому форматах не змусять голландських слідчих закрити очі на очевидну зацікавленість Росії саме у вирішенні проблем своїх маріонеток-терористів ціною життя майже трьох сотень громадян Нідерландів та багатьох інших країн.