Аудит культурних подій Львова у 2012 році

13:47, 21 січня 2013

Ми відновлюємо наш аудит культурних подій. Нам дуже потрібна спроба аналізу того, що відбувається у культурі нашого міста. Це будуть, звісно, суб'єктивні оцінки. Запрошуємо всіх також їх мати – свої суб’єктивні оцінки. З їх критичної маси складеться об'єктивна картина і ми будемо знати, з якої точки відліку починаємо роботу над Стратегією розвитку культури Львова до 2025 р.

Прийнята міра творчої події – 1 пінзель

(автор ідеї  - Костянтин Сігов, детальніше – тут https://duh-i-litera.com/mira-tvorchoji-podiji-%E2%80%93-1-pinzel/)

Культурні події  у Львові  2012 року, які залишили слід

5 пінзелів.ІІІ Фестиваль сучасної драматургії  DramaUA( ГО «Драбина», вересень 2012)за високий організаційний, професійний рівень, вплив на театральне середовище, а головне - за окреме акцентування на мапі театральної України Львова як центру підтримки молодої драматургії . Фестиваль і його організатори щоразу доводять, що вони мають місію і усвідомлюють її. Аудиторія фестивалю захоплює все більшу кількість молодих людей. І це не просто пасивні глядачі. Переважна більшість активно творить фестиваль своїми руками. По-перше, виходу інакшого нема, а по друге – це радісно. Наприклад, виносити тонни сміття і будувати Малу сцену  разом із Театром для дітей і молоді. Фестиваль – це комплексна подія: зустрічі з драматургами, дискусія про театральний плакат,  лекції,  конкурс п’єс, майстер-класи для драматургів, школа сценічних читань, школа критиків. Організатори дуже ефективно послуговуються усіма  можливими інформаційними ресурсами :  від друкованої продукції до активного життя у соціальних мережах. Якщо зовсім чесно - хочеться бути всередині фестивалю, тусуватися з ними і тягнути туди всіх. Вартує. Drama UAтворить не тільки сучасну драматургію. Вона творить молоду львівську людину.  

5 пінзелів.  Концерт  творів Софії  Губайдуліної за участі композиторки (Львівська обласна філармонія, 26 жовтня).Софія Губайдуліна – велика композиторка  XX-XXIст.  Виконання  її творів –найбільш престижна і бажана культурна  подія для  будь-якого міста у світі. Її особиста присутність на концерті – честь і майже сакральне пережиття для слухачів. Для Львова ж концерт відбувся якось ну дуже вже буденно, як звичайний концерт звичайного фестивалю. Тому через якийсь час тільки невелика частина львів’ян – половина філармонійної зали – буде мати честь і можливість сказати «Я бачила/бачив Софію Губайдуліну і була/був  на її концерті».  Таких могло бути набагато більше.

5 пінзелів.Alfa Jazz Fest(Міжнародний джазовий фестиваль, червень 2012)– є, звичайно елемент ревнощів, але задля справедливості слід визнати: до Львова на виступи мега-зірок світового джазу їхали люди з Росії, Польщі, Німеччини. Не кажучи вже про Україну. Ще варто зазначити, що такого організованого, групового і завчасного придбання квитків навіть тими  людьми, які зазвичай не ходять на жодні концерти чи події у Львові, або ходять вкрай рідко, не було вже давно. І тут є та маленька несправедливість щодо своїх джазових фестивалів, на які  до останнього чекають запрошень або іншої халяви.

5 пінзелів. Виставка французьких художників - імпресіоністів «Нормандія у живописі» + День музеїв (Національний музей ім. А. Шептицького, травень 2012) -  гарне взаємодоповнення кількох хороших виставок і акцій у рамках Дня музеїв. Окрім імпресіоністів  музейники запропонували виставку «Модний салон ХІХ століття» (з приватної колекції Марини Іванової (Київ) і ще кілька привабливих для глядачів моментів: живу музику, сеанси малювання портрета, міні виставу Театру тіні і світла. Результат – рідкісне явище черги до музею.

5 пінзелів. Грант Природничого музею і перша виставка після 20-річного ремонту (Львівський природничий музей, листопад – грудень 2012)– найбільш світла подія минулого року. Ті, хто виріс на цьому Музеєві, повернулися у  своє дитинство і будуть тягнути тепер у цю мандрівку дітей і онуків. Прекрасний проект ревіталізації Музею як наукової і освітньої інституції. Якщо складеться все так, як запланували працівники музею – це буде  справді великий крок уперед у культурі міста і музейництві України.

 5 пінзелів.   Перша українськаінтерактивна  дитяча книгадля iPad(вересень 2012.»Видавництво Старого Лева» і компанія «Arivo»). Книга Галини Малик «Забавлянки», намальована Вікторією Намозовою.  Ціна скачування – 15 грн. Правда, для цього треба напередодні придбати трішки дорожчий за книжку  iPad.  І завжди залишається актуальною класична паперова книжка.

4 пінзелі. Перегляд сучасного польського кіно (Генеральне консульство Республіки Польща у Львові, вересень 2012) – за словами одного із референтів подія була «демонстрацією  налагодженої роботи волонтерів і вдалої спроби залучення до культури сусідньої країни».  Референт молодий, тому він не дуже в курсі, що ми вже давно і міцно залучені у польське кіно. Тільки справді маємо рідкісні нагоди переглядати його у хорошій якості на великому екрані. За що окремо дякуємо.

4 пінзелі. Промоція українського перекладу книги Букерівського лауреата П’єра Ді Бі Сі  «Світло згасло в Країна див» (ГО Гараж Ганг, у рамках Форуму видавців) – «синтез літератури, живопису, музики та відео на основі українського перекладу книги» - так було заявлено  у проекті його організаторами. Важко сказати, чи все вдалося повною мірою, але безсумнівно одне: це був приклад якогось інакшого, сучаснішого способу розмови про книжку. Можливо, трохи нав’язливо, але і ефективно. Для тих, хто  декларує істину, що велике не потребує реклами, а сам тихенько мріє про таку розкрутку, тільки чужими руками – мрії збуваються.

4 пінзелі. Пінзель у Луврі (колективна робота, листопад 2012 – лютий 2013)– що в тому є доброго -  всім зрозуміло. Однак, це «добре» стало контрастною фарбою для «злого», якого не менше. Гран-прі між парадоксами взяв факт, що серед львів’ян стало модним їздити до Парижа на Пінзеля. Друге місце – музей Пінзеля у Львові ніяк не піариться на події, ніби його нема. А це правда – його не було і нема. Але є надія, що після Лувру може нарешті буде.

4 пінзелі. Народний ансамбль танцю «Горицвіт» володар «Всесвітнього Оскара фольклору» (грудень 2012)  -   це вперше в історії український фольклорний колектив відзначений такою високою міжнародною нагородою Міжнародної фольклорної асоціації (IGF). Колектив більше запрошують виступити закордоном, ніж в Україні. Це звична ситуація для танцювальних фольклорних груп, бо саме за кордоном вони дивують інакшістю костюмів, музики, ритмів, рухів. Така вже в них виїзна місія задля промоції нашої народної культури.

4 пінзелі. КіноЛевчик, програма кращого європейського кіно для дітей в українському перекладі (КіноЛев, серпень 2012). Проблема очевидна: українські діти практично позбавлені цілого пласту  кіно культури і приречені споживати тільки комерційний голлівудський продукт. КіноЛевчик був першою спробою заповнити ц ю прогалину. Попри те, що захід відбувався вперше, і це був канікулярний час, і вихідні, у які всі притомні батьки повиїжджали з дітьми за місто – зали були повні. Потреба у таких подіях величезна. Ніша порожня. Публіка – найвдячніша з усіх. Пряма інвестиція у майбутнє. Була б снага продовжувати.

3 пінзелі. Свято вулиці Параджанова на Левандівці (Музей Ідей, спільно із місцевою громадою, травень 2012)– перша спроба децентралізації культурного життя. Менше чи більше вдала – це вже не так і важливо. Істотним був прецедент: люди на околицях міста можуть і хочуть щось робити, тільки  все ще чекають поштовху ззовні. Ці поштовхи треба давати, а не замикатися у снобізмі і центрі міста. Центр давно вже належить туризму і туристам. Культура у наступні роки буде творитися на околицях.

3 пінзелі. Агнєшка Голланд у Львові на українській прем’єрі фільму «У темряві» (КіноЛев, серпень 2012)– вперше доволі провінційний фестиваль незалежного кіно КіноЛев приймав режисерку світової слави. Це було приємною несподіванкою і для самих організаторів. Головну роль зіграло кілька обставин: дія фільму відбувається у Львові, живі ще свідки тих подій, можна  пройтися не декоративними, а живими місцями, де вся ця історія відбувалася. Подія була зворушлива, хоча і дуже стисла – показ фільму, коротка зустріч із режисеркою і кілька інтерв’ю. Було трохи незадоволених,  бо не всі потрапили на сидячі місця у залі. Дуже не по «комерційному» вчинив Кінопалац, пустивши усіх на балкон і стояти у проходах. Гарне розуміння бізнесом потреб культури.

3 пінзелі. Круглий стіл «Театр як інтелектуальне джерело міста» (Львівський  академічний театр ім. Леся Курбаса, лютий 2012 р.) – чи не вперше театр вирішив відіграти роль не зі звичної драматургії – стати модератором і провокатором живої розмови представників усіх театрів Львова і навколо театрального люду про те, чим є театр для сучасного Львова. Провокація вдалася, розмова була гостра і цікава для усіх учасників. Жаль тільки, що перелік запрошених був  не повним і довільно включав представників далеко не всіх театрів.  Таку нетрадиційну для Львова форму  інтелектуальних провокацій продовжив Театр для дітей і молоді, організувавши «прямокутний» стіл, де обговорювали наболілі питання театру.  Обидва форуми показали,  що є купа всього непроговореного у театрах і між театрами, але  мало зрозуміло, куди рухатись таким обговоренням, щоб вони не були хаотичними і безрезультативними.

3 пінзелі. «Скорпіонс» у Львові (жовтень 2012) -  подія, на яку чекало і на яку пішло  щонайменше три покоління, квитки розкуповували за пів року до концерту.  Музична частина концерту практично бездоганна. До організаційної частини – великі і обґрунтовані претензії: відсутність охорони, відсутність чіткого поділу на сектори , повна відсутність маркування території. Викликає сумнів і маркетинговий хід щодо «прощального» концерту.

Події  2012,  які вирізнилися високим мистецьким чи організаційним рівнем

або задемонстрували певні позитивні тенденції:

  • Vювілейний Міжнародний Фестиваль короткометражних фільмів Wiz-Art,
  • XIIМіжнародний джазовий фестиваль «JazzBez»
  • VI міжнародний Форум видавців
  • Концерт Анни Марії  Йопек у рамках фестивалю «Відкриваємо Падеревського»
  • Виконання «Панахиди за померлими з голоду» Є. Станковича у Львівській  філармонії
  • Концерт Ніно Катамадзе  у Львівській опері
  • "Катерина" за Т. Шевченком на камерній сцені Театру ім. М. Заньковецької в режисурі молодого  Богдана Ревкевича
  • "Вільні метелики" під сценою Першого українського театру для дітей та юнацтва
  • "Колобок" в театрі "І Люди, і ляльки"

 

Антиподія  2012 р.

1. Музей Пінзеля у Львові на тлі Пінзеля у Луврі – повна відсутність промоції  і лобіювання вирішення проблем музею на хвилі популярності Майстра.

2. Премія Спілки театральних діячів «Галицька  Мельпомена» для Таїсії Литвиненко   за виставу «Блакитна троянда»- свій, до свого, по своє, за далеко не найкраще.

3. «Снігова королева» від  київського агентства «Прем’єра» на сцені Львівської опери – вкотре  всеїдний і неперебірливий оперний, вкотре лохотрон  від  псевдо митців, і чи не вперше – публіка відкрито і голосно обурилася. Це тішить.

 Антиподія останнього десятиліття

1. Затяжний стан коми будь-якої мистецької  і культурної критики.Або реанімація будь-якими засобами, або смерть одного із найважливіших елементів культурного життя.