Мовна політика України, яка ґрунтується на десятій статті, абсолютно вкладається в параметри європейської мовної політики, тому немає сенсу міняти чинне мовне законодавство. Про це в ефірі «5 каналу» заявив надзвичайний і повноважний посол України, один із розробників Закону «Про мови» в Українській РСР Володимир Василенко.
«Я – один з розробників закону про мову в Українській РСР 1989 року, де українська мова була визнана державною мовою, єдиною державною мовою тоді ще в Українській РСР. І я хотів би звернути увагу, що в преамбулі цього закону було положення про те, що державний статус української мови повинен припинити процес русифікації і забезпечити державне майбуття української нації. І дійсно, цей закон став одним із етапів до незалежної державності України. Потім вже була стаття 10-та в Конституції незалежної України. В статті 10-й викладений базовий принцип мовної політики України. Цей принцип був розвинутий в десятках законодавчих актів України, вони ґрунтуються на статті 10-ій Конституції. Ті акти, які закон Колісниченка-Ківалова хоче скасувати і замінити геть, поклавши в основу мовної політики України не статтю 10-ту Конституції, а Європейську хартію регіональних мов», - зазначив Василенко.
«Цей статус-кво був досягнутий шляхом консенсусу. Друге – цей статус-кво, ці положення статті 10-ї Конституції України, вони витримали випробовування часом. По-третє – мовна політика України, яка ґрунтується на статті 10-й Конституції України абсолютно вкладається в параметри європейської мовної політики», - додав він.