Бандера – не колабораціоніст, – звернення до Європарламенту

09:48, 4 березня 2010

Івано-Франківська обласна рада звернулася до Європейського парламенту – переглянути свою Резолюцію в частині пункту 20, який засуджує Указ президента України Віктора Ющенка про присвоєння Голові Проводу ОУН Степанові Бандері звання Героя України (посмертно) і рекомендує новому українському керівництву переглянути рішення свого попередника. Таке звернення скликана з ініціативи фракції «Наша Україна» позачергова сесія Івано-Франківської облради прийняла 3 березня.

Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Івано-Франківської облради.

"В цьому офіційному документі вищого законодавчого органу Європейського Союзу Степана Бандеру безпідставно названо колабораціоністом під час Другої світової війни, - йдеться у одноголосно прийнятому зверненні. – Вважаємо, що рішення Європарламенту позбавлене серйозного історичного підґрунтя і базується на наклепі про так звану "співпрацю" ОУН з нацистською Німеччиною, яким свого часу комуністична пропаганда таврувала український національно-визвольний рух часів Другої світової війни. Це твердження є вкрай цинічним, адже Степан Бандера з початку липня 1941 року по жовтень 1944 року був в’язнем гітлерівського концентраційного табору Заксенхаузен, а два його брати замордовані в Освєнцімі. Тим більше дивним є засудження лідера українського національно-визвольного руху, одного з найвизначніших борців проти нацизму і комунізму у світовому вимірі, на фоні того, що Рада Європи засудила злочини цих тоталітарних режимів.

Дивним є той факт, що Європарламент ставить під сумнів рішення Нюрнберзького процесу, на якому були названі злочинці та колабораціоністи і було визначене саме поняття "колабораціонізму". Ні Степан Бандера, ні очолювана ним Організація Українських Націоналістів, ні Українська Повстанська Армія не підпадають під поняття "колабораціонізму", означене на Нюрнберзькому процесі.

Загальновідомим є той факт, що, довідавшись про Акт проголошення відновлення незалежності України від 30 червня 1941 року, який був ініційований Бандерою, Гітлер негайно видав наказ знищити цей рух: "Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Рейхскомісаріаті (Україна), мета якого – створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники". (International Military Tribunal (IMT) Der Prozess gegen die Hauptkriegsverbrecher vor dem Internationalen Militargerichtshof. – Nurnberg, 1945–1946, 42 томи. /014-USSR (№ 7) XXXIX, С.269–270). Інший документ нацистської Німеччини – "Звіт (таємний) про події в Україні" – містив повідомлення ч. 26 від 23.10.1942 р.: "Організація Бандери зайняла явно бойове становище проти Німеччини і змагає всіма засобами, включно зі збройною боротьбою, до відновлення самостійности України".

Яскравим прикладом боротьби ОУН проти нацизму та відсутності "співпраці" ОУН і нацистської Німеччини став той факт, що свідома європейська громадськість висловила своє співчуття у зв’язку з вбивством 15 жовтня 1959 року агентом КГБ Сташинським лідера ОУН Степана Бандери.

Івано-Франківська обласна рада, як повноважний представницький орган місцевого самоврядування області, де народився, навчався, одержав батьківське виховання та сформував свій національний світогляд Степан Бандера, у свій час виступала ініціатором присвоєння йому звання Героя України. Це рішення базувалося на ґрунтовному вивченні ролі Степана Бандери в національно-визвольній боротьбі. На підставі вищесказаного, івано-Франківська обласна рада вважає, що Резолюція Європейського Парламенту в частині пункту, що стосується присвоєння Степанові Бандері звання Героя України ґрунтується на стереотипах, свідомо сформованих тоталітарним режимом СРСР з метою дискредитації українського національно-визвольного руху і не враховує сучасних історичних досліджень".

На думку депутатів обласної ради Івано-Франківщини, "рішення найвищого законодавчого органу Об’єднаної Європи повинно базуватися виключно на об’єктивних історичних фактах"

Прийняттю згаданого Звернення до Європарламенту передували виступи на сесії місцевих науковців – кандидата історичних наук, в.о директора науково-дослідного центру "Дослідження українського національно-визвольного руху" при Інституті історії і політології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника Миколи Вітенка та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України цього ж вишу Тамари Галицької.

Як зазначили науковці: якщо будуть опубліковані усі джерела з архівів СБУ, тоді конфліктів щодо постаті Степана Бандери, як символу українського національно-визвольного руху не буде, "тому що це видно зі сторінок документів, в тому числі радянських".

Відповідно до рішення позачергової 36 сесії Івано-Франківської облради прийняте звернення буде відправлено Президенту України Віктору Януковичу, Верховній Раді України, МЗС України, посольствам європейських країн в Україні, депутатам ВРУ від Прикарпаття, а також в обласні ради.

За словами голови обласної ради Ігоря Олійника, Івано-Франківщина сподівається, що, окрім Львівської і Тернопільської обласних рад, де сьогодні проходять сесії з цього ж приводу, це звернення до Європарламенту підтримають колеги з Волинської та Рівненської обласних рад".