Чому і в чому українська влада повинна брати приклад із Андрія Анатолійовича Кокотюхи. Пояснюю на прикладі. Від слова "слоїк" у мене підвищується тиск і стрибає цукор. Я, етнічний українець, який багато разів його чув і читав, усе одно не напишу і не скажу його навіть під тортурами. От ближче мені чомусь слово "банка". У нас була дівчинка в класі, так її дражнили "Банка". Проте я, з тиском і цукром, в глибині душі розумію: "слоїк" - правильне слово. А "банка" - це "слоїк" російською. Тому, випивши глюкофаж та лепрезід під язик, я пишу слово "слоїк". Бо це - правильно, хай там що в мене в душі робиться. Владо, те, до чого ви звикли - то х..йня. Робіть, не як звикли, а як правильно. Хай буде з нами Сила!
P.S. Але слово "фотографія" - не російське!!!!!!!!!!!! Тому "фотографія", а не "світлина". Це компенсація.