«Криза підвела українську банківську систему до розуміння, що необхідно створювати нову модель, яка буде забезпечувати більшу стабільність банківської системи, фінансової системи загалом, і створить можливості українським виробникам кредитуватися у національній валюті», - заявила член ради директорів «Форуму провідних міжнародних фінансових установ», директор казначейства АТ «Сведбанк» Марія Воложинська, доповідаючи про перспективи розвитку банківського регулювання під час Х Міжнародного економічного форуму у Трускавці на Львівщині.
М.Воложинська зазначила: «Раніше банківська система була вимушена кредитувати у валюті, і не тільки тому, що джерела фінансування були валютними, але у значній мірі й тому, що кредитування у національній валюті було дуже дорогим. Воно залишається дорогим і зараз».
За словами фінансиста, у нинішніх умовах не достатньо самої лише декларації, що українські банки мають переходити на кредитування у національній валюті, необхідно зробити це дійсно можливим для банків. На її думку, заходи зі стимулювання розвитку вигідного гривневого кредитування української економіки мають стати складовою регуляторної політики НБУ.
М.Воложинська зазначила, що слід вжити ряд заходів у сфері депозитної та кредитної політики. «Можна відзначити необхідність покращення та підвищення рівня довіри населення до банківської системи. Вона не можлива без більш строгих вимог до капіталізації банків, розкриття структури власності, щоб люди розуміли і могли розрізняти банки, що заслуговують на довіру, і банки, які проводять більш ризиковану політику з менш прозорою структурою корпоративного управління», - сказала експерт.
За її словами, слід також розвивати Фонд гарантування вкладів з одного боку та змінити умови відкликання депозитів громадянами, - з іншого. «Ми вважаємо за доцільне поділити типи депозитів на «термінові», «зберігальні» і «до запитання» за цінами і щодо можливості їх відкликати».
М.Воложинська повідомила: «Щоб звузити маржу, яку закладають банки на ризики в кредитуванні підприємств, необхідно знизити ринкові і кредитні ризики, закладені у вартість кредитування».
Для цього, на думку фахівця, в Україні слід нормативно передбачити перехід до практики плаваючих ставок за кредитами, зробити обов'язковим для позичальників і кредиторів подання інформації до Єдиного реєстру кредитних бюро, підвищити відповідальність позичальників, які беруть кредити в банках.
«Усі ці заходи значно покращили б інфраструктуру кредитування і знизили ризики, які несуть банки. Відповідно це знизило б вартість кредитування, – зазначила М.Воложинська, і додала, - є відчуття того, що ситуація змінюється. Як НБУ, так і учасники ринку поступово рухаються до створення правильної моделі функціонування ринку кредитування в Україні».