Мама Героя Володимира Бойка, попри дві операції на серці та поважний вік, таки пішла на вибори.
Син Олени Бойків – Володимир – загинув на вулиці Грушевського 19 лютого 2014 року. Снайпер прострелив йому голову, селезінку та печінку. Однак свого Володю рідні знайшли аж за тиждень.
«На цвинтарі я говорю з ним і ночами, коли не сплю. Отож я говорю з ним дуже часто. Знаю, що син в мене розумний, все зрозуміє. Але я б хотіла його запевнити, що, може, в процесі ми доживемо до того, за що вони боролись. Бо поки що нема цього...», – зізналася мама Володимира Бойківа.
Після смерті сина пані Олена півроку не виходила з дому – хворіла. Зараз жінці вісімдесят чотири роки і важко ходити, бо пережила дві операції на серці, та на вибори пішла.
«Вирішила: а, може, буде в нас інакше. Може, таки молодь схаменеться і візьме все в свої руки і таки зробить покращення для людей. І не буде та радянська система продовжуватися, яка зараз у ще гіршому стані», – каже жінка.
Пані Олена кожних два метри зупиняється, важко віддихується, але, каже, що не піти не могла. Не могла зрадити сина, який вірив в Україну і ходив на кожні вибори. Аби зробити нині правильний вибір, жінка читає газети, постійно дивиться телевізор і аналізує: «Кожна жива людина помиляється і потім виправляє помилки та живе дальше. Але я не думала, що вибори покажуть, що наші кандидати – це не кандидати, а більшість, можна сказати, дегенерати. Як можна обливати брудом своїх друзів, своїх знайомих – значить, самі ви такі».
Матір Героя вірить, що змінити долю країни може лише молодь, однак вона має не боятися й діяти:
«Я можу прожити рік на воді, на чаї і на хлібі, аби мені тільки показали отак далеко-далеко вогник в кінці тунелю, що наша Україна таки буде Україною!», – впевнена мати Героя.