Операція українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зірвалася через те, що її відклали, переконаний головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв. Про це він заявив в ефірі «Радіо НВ».
Грозєв переконує, що план перенесення операції був очевидно провальним від самого початку.
«Об'єктивно – видно, що було дві броні: з Білорусі до Туреччини і далі (фальшива, звісно) до Венесуели. Нові броні були зроблені на чотири дні пізніше. Джерела стверджують, що саме в цей період надійшов наказ відкласти операцію на три-чотири дні. Пояснювали таке зволікання необхідністю закінчити інші переговори з Росією ... Сьогодні зрозуміло, що це був "рецепт невдачі". Очевидно, що в Білорусі КДБ слідкує за кожним іноземцем ... Можна було припустити, що якщо залишити на чотири-п'ять днів 33 чоловіків з військовим минулим, операція зірветься», – зазначив Грозєв.
Однак розслідувач вважає, що операцію не «злили» навмисно, а, ймовірно, йдеться про критичну помилку під час ухвалення рішення.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google«Тут можуть бути легітимні, але помилкові дії. За найбільш невинного варіанту, можливо, адміністрація президента вирішила, що плюсів від цього сповільнення більше, ніж мінусів і ризиків. Нам здається це нелогічним і помилковим рішенням, але в той момент, можливо, комусь здавалося правильним. Тому не можна говорити саме про те, що хтось злив цю операцію, а скоріше – припустився тактичної і стратегічної помилки, але вона критична», – переконаний Христо Грозєв.
Як інформував ZAXID.NET, ще 17 серпня минулого року з'явилася інформація про те, що спецоперація СБУ із затримання в Києві бойовиків, що воювали проти України на Донбасі, зірвалася нібито після наради в Офісі президента. Про зрив операції повідомив агент НАБУ Євген Шевченко.
Згодом з посиланням на власні джерела про це заявив головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов. За його словами, ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 поблизу Луганська. Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.
За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».
Однак 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. Після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня. Проте напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу.
Андрій Єрмак в коментарі LB.ua заявив, що ця інформація про операцію є добре продуманою та спланованою дезінформаційною кампанію проти України. Інформацію про спецоперацію спростував і новий голова української розвідки Кирило Буданов.
11 вересня генпрокурор України Ірина Венедіктова заявила, що за заявами про можливий зрив української спецоперації щодо «вагнерівців», які були затримані в Білорусі, в Україні відкрито вже не одне кримінальне провадження.
13 вересня електронна петиція з вимогою розслідувати справу «вагнерівців» набрала понад 25 тис. голосів. 7 жовтня комітет Верховної Ради України підтримав створення Тимчасової слідчої комісії у справі «вагнерівців».