Минула приблизно половина 76-го Берлінського кінофестивалю. Уже з’явились перші фаворити. Картини активно дивляться, з традиційними аншлагами, їх обговорюють та про них палко сперечаються. Зірки фотографуються на червоній доріжці. Цього року у Берліні холодно та час від часу йде сніг. Це не заважає дефіле відкритих вечірніх суконь, які так само традиційно контрастують з фільмами, які показують у забитих вщент залах.
Які ж картини уже встигли показати та чи виправдали вони очікування глядачів?
Наразі очолює рейтинг (неофіційний, звісно) австро-німецький фільм «Роза» Маркуса Шляйнцера із Сандрою Гюллер («Зона інтересу», «Анатомія падіння») у головній ролі. У стильній та надзвичайно жорстокій картині акторка зіграла солдатку та землевласницю, яка змушує приховувати свою стать та вдавати протягом років з себе чоловіка у протестантському селі ХVIII століття. Роза навіть завела родину та брала участь у масових зґвалтуваннях під час війни.
Така ситуація дає їй свободу, можливість володіти землею, натомість забирає надто багато. Адже односельці ніколи не зможуть пробачити обман.
Картина тримається переважно на блискучій грі Гюллер. Це стильне та доволі радикальне видовище, проте надто багато умовностей та певної недбалості не дозволяють картині претендували на те, щоб стати явищем. А от на нагороди Берлінале ця картина скоріше за все претендуватиме. Бодай на акторські нагороди.
Дуже очікуваною картиною усі називали «Біля моря» Корнеля Мундруцо. У головній ролі тут Емі Адамс. Її героїня, Лора, колишня танцівниця, намагається подолати алкогольну залежність. Вона пройшла курс реабілітації та намагається налагодити своє життя та стосунки з родиною. А заодно і розібратись зі своїм минулим.
Друга англомовна робота Мундруцо знову, як і у попередньому фільмі «Фрагменти жінки», працює з травмою та її подоланням. Проте тут додається дуже багато краси, заради якої, як виглядає, режисер жертвує гостротою та силою висловлювання. Картина не розчаровує, але і не зачаровує так як попередні роботи, головним чином зняті в Угорщині «Дельта» та «Білий Бог».
Ще одна зірка, ще одна сильна акторська робота – Жюльєтт Бінош у картині «Королева в морі» Ленса Гамера. Події відбуваються в Лондоні. Аманда приходить відвідати матір, яка страждає на хворобу Альцгеймера. Те, що вона бачить змушує її звинуватити вітчима Мартіна у всіх можливих гріхах. Аманда викликає поліцію та запускає машину, що призведе до трагічних наслідків.
Цей фільм асоціюється з «Любов’ю» Міхаеля Ханеке, проте режисерові, який починає надзвичайно потужно розкручувати історію, не вдається її втримати. А от акторські роботи тут вражають. Поряд з Бінош ми бачимо ТомаКортні («Костюмер», «Гамбіт», «Золотий компас»), Анну Калдер-Маршалл (її ми зовсім недавно згадували, адже вона зіграла роль Кетрін у екранізації «Буремного перевалу» 1970 року), Флоренс Гант («Бріджертони»).
Так вийшло, що Берлінале стало просто таки галереєю сильних жіночих образів. Щоб переконатись у цьому, варто згадати два позаконкурсні фільми,
А поки цей фільм не вийшов у прокат, не варто нудьгувати! Адже в онлайн-кінотеатрі SWEET.TV можна знайти світові та українські новинки кіно, перевірену часом класику, культові серіали та інші унікальні кінопропозиції. Зі SWEET.TV вечір гарантовано буде цікавим!
Це «Кривав графиня» Ульрікі Оттінгер, де роль вампірки Баторі зіграла Ізабель Юппер. Оттінгер свого часу знімала в Одемі, де персонажів роману Ільфа та Петрова «12 стільців» зіграли актори комік-групи «Маски- шоу». Світова прем’єра фільму відбулася також на Берлінському кінофестивалі. Знаменита режисерка цього разу працювала над сценарієм разом з нобелівською лауреаткою Ельфріди Елінек.
Тут варто пригадати, що для Юппер Елінек зіграла важливу роль: фільм «Піаністка» за її романом можна назвати культовим.
Усі разом вони створили стильну історію, дещо архаїчну та візуально довершену.
І завершимо фільмом, який відкривав фестиваль. «Немає хороших чоловіків» зняла Шарбану Садат, режисерка з Афганістану, яка з 2021 року живе та працює в Гамбурзі. Садат не лише зняла картину, а й зіграла там головну роль. Її екранний партнер Анвар Хашими – тележурналіст та редактор зі стажем, разом із яким режисерка працювала на кабульському телебаченні.
Її героїня, єдина операторка на телебаченні, намагається пробитись у чоловічому світі. Вона хоче знімати новини, проте її не пускають далі ток-шоу для домогосподарок. Випадок допомагає їй, але кохання до колеги ставить під загрозу її майбутнє. А тим часом владу захоплюють таліби.
Чомусь фільм називають ромкомом. Так, тут є й любовна історія, є багато гумору. Проте трагічний бекграунд стоїть за усіма подіями та від самого початку фільму створює напругу. Це добра картина, де простота працює як потужний художній засіб.
Такою була перша половина Берлінале. Чекаємо на наступні картини та розподіл нагород. Нагадаємо, що журі очолює німецький режисер Вім Вендерс.