Ідуть на парламентські вибори більшість українських партій
Передвиборна гонка поступово переходить у свою активну фазу. Зростаючу кількість гасел та обіцянок можна почути з боку політичних сил, що бажають потрапити до Верховної Ради. Характерно, що при цьому, обравши той або інший варіант передвиборчої риторики, вкрай мала кількість українських політиків готові запропонувати щось більше – а саме конкретну програму перетворень у країні. У той час як в українському суспільстві вже давно існує стійкий запит на політиків, які знають, що робити, а не шукають, хто винен.
Партія влади поки що робить ставку на соціальні ініціативи президента. «Розкручування» цієї теми навіть принесло у середині квітня деяке зростання рейтингів Партії регіонів. Утім, складна соціально-економічна ситуація, що відчуває на власній кишені переважна більшість українців, краще за всякі слова та запевнення агітує проти влади. Якою б не була програма дій, представлена регіоналами, у виборця насамперед виникне закономірне питання – де позитивні результати її діяльності останніх двох років?
Втім, опитування свідчать, що українці все менше довіряють не тільки владі, але й опозиції – владі колишній. І тепер голоси опозиційно налаштованих громадян «голими руками», тобто опираючись виключно на гучні політичні заяви, не візьмеш.
Програмні тези, оприлюднені на недавньому форумі об'єднаної опозиції нинішнім першим номером «Батьківщини» Арсенієм Яценюком, в експертному середовищі викликали практично ідентичну реакцію.
«Всі партії пропонують по суті або одне й те саме, або обмежуються гучними популістськими гаслами, як у випадку з «об'єднаною» опозицією, що обіцяє в разі своєї перемоги на виборах забрати Кончу-Заспу та скасувати Пенсійний кодекс. – зазначає заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький, – Ніхто не говорить про те, що країна потрібує реформ, що необхідно буде затягувати пояси, щоб їх здійснити». При цьому, опозиційні сили зосереджують свою увагу на огульній критиці нинішньої влади та її методів роботи, не пропонуючи власних методів або бачення вирішення проблеми чи ситуації, зазначає політолог.
«Найбільше опозиційне об'єднання скочується в правозахисний пафос та жорстке критиканство. Безумовно, треба вказувати на ті прорахунки та помилки, яких припускається нинішня влада, але «Батьківщина» при цьому не може вийти за рамки пафосу та говорити про захист для всіх людей в країні, – зазначає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, – В той час, як перевагу матимуть не ті політичні сили, які будуть «мочити» владу. Головним питанням є те, як переграти владу програмно».
Водночас, глава правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначає, що передвиборні програми здатні принести політикам додаткові голоси на майбутніх виборах до Верховної Ради. Втім, йдеться тільки про тих політичних лідерів, які розробили серйозні програмні документи.
«На цих виборах ми побачимо конкуренцію програм, причому головна конкуренція буде в опозиційному середовищі. Так звана об'єднана опозиція буде змушена вступити в конкуренцію з новими політичними силами, які досить динамічно розвиваються та активно завойовують підтримку виборців. Це і партія Кличка, і партія Наталії Королевської. Одне з полів конкуренції – це, звичайно, передвиборні програми», – вважає політолог.
«Поки що об'єднана опозиція пішла не зовсім правильним шляхом. Судячи з тез, озвучених Арсенієм Яценюком під час Форуму, вони знову потрапили в пастку електорального популізму. Зараз рано говорити про те, з чим вийде до виборця партія Кличка. Що стосується Королевської, то «фішкою» її програми, швидше за все, буде акцент на економічних реформах. Їй справді варто зробити на цьому акцент, тим самим залучаючи виборців, які розчаровані у нинішніх економічних реформах, але є прихильниками реформ та орієнтуються на розробку нової економічної політики», – прогнозує Володимир Фесенко.
Варто зазначити, що партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» на даний момент, мабуть, найбільш активно серед усіх політичних сил країни просуває свою економічну програму, що має назву «Нова економіка – нова країна». У рамках всеукраїнського туру її лідер вже понад півтора місяця представляє її на суд громадськості в різних регіонах країни.
На переконання розробників програми, сьогодні не політика має бути на першому місці, а економіка. І саме складна економічна ситуація зараз по-справжньому об'єднує країну, незважаючи на всі ідеологічні розбіжності.
Серед своїх головних завдань Королевська та її однодумці передусім відзначають необхідність побудови «нової моделі» економіки, що базуватиметься на посилення ролі держави в економічних процесах. Саме держава, згідно із задумом розробників програми «Нова економіка – нова країна», має забезпечити створення керованого економічного дива в Україні: визначити економічні пріоритети, запустити інфраструктурні проекти, організувати стимулювання ключових галузей за допомогою системи індустріальних парків, повністю звільнити від свого втручання середній та малий бізнес, забезпечити соціальну справедливість.
Швидше за все, економічні розробки та стратегії ще будуть представлені й іншими політичними силами, що претендують на потрапляння до парламенту. Але поки що, на жаль, переважна більшість з них сконцентрувалася виключно на заграванні з електоратом за допомогою політичних заяв та лозунгів.
Віктор Манчук