За три місяці понад три тисячі львів’ян провели замкненими в ліфтах сукупно близько 1500 годин (або два місяці). ZAXID.NET розповідає, чому робота ліфтів – це важливо та які способи вирішення проблеми існують.
Львів’янка Анна захворіла і вирішила вийти за ліками. Коли їхала в ліфті, зникло світло. На щастя, дівчину визволили за пів години – мобільний зв’язок, щоб викликати аварійників, працював, а ліфтова компанія розташована неподалік. Та чекати стоячи хворою і в темряві, каже Анна, було важко.
Харків’янка Тетяна, яка живе в Києві, ввечері завершувала справи і збирала речі на ранковий поїзд. Вирішила вийти за продуктами – згідно з графіками вимкнення світла, в запасі у неї було ще 40 хвилин. Із 18-го поверху ліфт спустився на 13-й – і світло зникло. Мобільного та інтернет-зв’язку в ліфті не було, а сходи, де могли бути сусіди, які б її почули, розташовані далеко. Дивом вдалося відправити смс вахтеру. «Голос з неба», що належав ліфтеру, Тетяна почула аж за дві години.
Олена живе в місті-супутнику Рівненської АЕС і має восьмирічну доньку з ДЦП. Коли треба вести дитину в школу, а світла немає і ліфт не працює, алгоритм дій Олени такий: спустити сходами візок, потім – речі дитини, далі – доньку, яка важить 28 кг. Якщо ж світла немає після школи, алгоритм такий же, у зворотному порядку, але додаються ще пакети з покупками.
Львів’янин Ігор – лікар в бригаді швидкої допомоги. Самому застрягнути в ліфті під час аварійних відключень йому не доводилося, але з колегами, каже, траплялося. Натомість доводилося піднімати на дев’ятий поверх сумку з інструментами і дефібрилятором і транспортувати хворих для госпіталізації із восьмого поверху у темряві.
І таких історій ще тисячі лише у Львові – про це свідчить статистика комунального підприємства «Львівсвітло», що обслуговує більшість ліфтів у місті.
Із листопада до лютого кількість викликів аварійних бригад для визволення застряглих в ліфтах людей зросла подекуди у п’ять разів. Якщо у листопаді 2021 року було 261 застрягання, то в листопаді 2022 – вже 719. У грудні – 283 і 1210 відповідно. У січні 2022 року аварійники визволяли людей з ліфтів 232 рази, а у січні 2023 – 1105.
Більшість людей проводять замкненими в ліфті до 30 хвилин, значна частина – до години часу, близько 10% – понад годину. За словами керівника ЛКП «Львівсвітло» Руслана Миляника, найбільше часу йде на дорогу аварійників. До того ж, у підприємства – лише дві машини, а бригад – шість: по дві людини в кожному районі. Під час робочих годин на допомогу приходять й інші працівники на місцях. Приватні обслуговуючі компанії також мають своїх диспетчерів та аварійні бригади.
Окрім того, що через зупинку ліфтів люди потрапляють у неприємні ситуації, а життя літніх, хворих людей, військових з травмами і батьків з маленькими дітьми просто зупиняється, аварійні вимкнення і перепади напруги в мережі негативно впливають на дорогі двигуни ліфтів, що з часом може призвести до повного виходу обладнання з ладу. Як можна вирішити проблему і скільки це коштує?
Резервна лінія живлення
Деякі співрозмовники ZAXID.NET із різних міст України згадували, що коли аварійні вимкнення електроенергії ставалися ще до війни, у деяких багатоповерхівках ліфти продовжували працювати. Руслан Миляник з ЛКП «Львівсвітло» каже, що це залежить від того, скільки ліній електропостачання підведено до будинку – якщо дві, то варіант перемикання критичної інфраструктури будинку, зокрема ліфтів, можливий.
Утім, у ПрАТ «Львівобленерго» кажуть, що під час масових відключень за графіком дві лінії не допоможуть, адже локальні трансформаторні підстанції в мікрорайоні вимикають повністю.
«Якщо вимикають електроенергію мікрорайонами, то локальні трансформаторні підстанції, від яких заживлені ці лінії, повністю знеструмлені. Тому це не вирішить ситуацію», – пояснюють в прес-службі «Львівобленерго».
Джерело безперебійного живлення
Інженер компанії PowerSol Сергій говорить, що встановлення джерела безперебійного живлення (ДБЖ) може бути виходом із ситуації, але не для всіх ліфтів, а лише для сучасних. Для радянських ліфтів ДБЖ коштуватиме надто дорого.
Безперебійник виглядає як чверть великого холодильника, важить до 250 кг. У багатоквартирних будинках на ліфти до 10 людей встановлюють трифазні ДБЖ потужністю 20 кВт.
«Ліфти мають трифазний двигун потужністю, як правило, 5,5 кВт. Коли ліфт стартує на підйом або спуск, потужність двигуна збільшується у 2-3 рази. Тому множимо 5,5 на три і беремо ще запас у 20-30%», – пояснює інженер.
ДБЖ потребує відповідних умов в приміщенні, де його встановлюють: там має бути сухо, чисто, без комах і гризунів, а температура повітря не може бути менше 10 градусів тепла і більше 25. Якщо встановлювати ДБЖ на даху, то доведеться також поставити кондиціонер для охолодження обладнання.
Вартість ДБЖ потужністю 20 кВт становить в середньому 200-300 тис. грн, що є великою сумою, та все ж «підйомною». Утім, ця інвестиція все одно не зробить так, щоб ліфт працював під час вимкнень електроенергії.
«Акумулятори, вбудовані у ДБЖ, забезпечать роботу на 10-15 хвилин. Можна встановити додаткові акумулятори, щоб збільшити тривалість роботи, але великого сенсу в цьому немає. Тут головне – щоб люди не застрягали, щоб могли доїхати, куди їм треба, і вийти», – каже Сергій.
Теоретично, можна поставити додаткові акумулятори. Але вони великі, дорогі, потребують окремого приміщення, а з часом їх треба замінювати.
«Із додатковими акумуляторами і обладнанням, що забезпечить роботу ліфту впродовж двох годин, це коштуватиме пару мільйонів гривень. Це нереальні витрати», – додає Сергій.
Та все ж він радить, якщо дозволяють технічні характеристики ліфта, таки встановити просто ДБЖ із вбудованими акумуляторами. По-перше, щоб не застрягати в ліфтах, по-друге, щоб вберегти двигун від перепадів напруги, через які він може перегріватись і навіть вийти з ладу. Адже замінити двигун ліфта коштуватиме значно дорожче.
Генератор
Від дизель-генератора може працювати все, зокрема і ліфти в багатоповерхівках. Але підйом між поверхами від енергії генератора буде розкішшю. По-перше, говорить інженер PowerSol, генератор на 20 кВт вважається вже промисловим – він займає багато місця і шумний. Окрім того, такий генератор потребує багато палива – орієнтовно 5 л на годину. Та й коштує він в середньому 280-430 тис. грн.
«Ми хотіли поставити на наші ліфти генератори, але порахували, що загалом це коштуватиме близько мільйона гривень, тож відмовились від цієї ідеї. Заживили лише котельню», – говорить Ганна Слідзьона, керівниця одного з львівських ОСББ.
Сонячна електростанція
Це рішення наразі не дуже популярне для багатоповерхівок в Україні, говорить інженер ІМЦ «Теплоціль» Віталій Герасин. Та це хороший вклад у майбутнє вашого будинку.
Сонячна електростанція для ОСББ не може забезпечити потреби кожної квартири в електроенергії. Вона може бути джерелом резервного живлення для мешканців, але це технічно складно втілити, говорить Віталій Герасин: навіть у найсучасніших будинках забудовники не передбачають резервну лінію живлення в квартирах, хоча це було би доцільним.
Та сонячні електростанції можуть цілком забезпечити електроенергією критичну інфраструктуру багатоповерхівки: насоси, бойлерні і, звісно, ліфти.
«Сонячна електростанція для гарантованого енергоживлення критичних споживачів багатоповерхівки обійдеться приблизно у 2 тис. доларів на кВт встановленої потужності – це разом з акумуляторами. Цю цифру можна масштабувати. Наприклад, якщо на об’єкти потрібно умовних 10 кВт, то це коштуватиме в районі 20 тис. доларів. Це цілком реально, якщо враховувати, що є різні програми співфінансування енергоефективності будинків. Хоча, на жаль, ОСББ часто не можуть зібрати і 100 тис. грн через постійні суперечки мешканців», – говорить Віталій Герасин.
За його словами, у Львові є кілька активних голів ОСББ, які планували зробити систему гарантованого резервного енергопостачання у так званих будинкових пунктах незламності за допомогою сонячних електростанцій. Та втілити щось принаймні схоже до запланованого вдалося поки лише одному ОСББ.
Модернізація ліфтів
Сергій Горішний, директор компанії «Карат-Ліфткомплект» і «Асоціації ліфтовиків України», розповідає, що всі сучасні ліфти, згідно з вимогами регламентів, мають так званий режим евакуації і у випадку вимкнення електроенергії доїжджають до найближчого поверху і відчиняють двері.
Та більшість ліфтів в Україні є старими. Як зробити так, щоб люди у них не застрягали?
«Ми хотіли розробити універсальний прилад для всіх типів ліфтів, що працюватиме незалежно і доводитиме ліфт до потрібної зупинки. Але він поки виходить дорогим», – розповідає Сергій Горішний.
Але не все втрачено, варіанти є – для кожного ліфта.
Перший – замінити стару автоматику на нову, де передбачений режим евакуації. Це коштуватиме приблизно 150 тис. грн. Зараз компанія «Карат-Ліфткомплект» веде переговори з різними містами України, зокрема і зі Львовом, для роботи в цьому напрямку. Пізніше, каже директор компанії, можна буде замінити лебідку ліфта, згодом – саму кабіну. Поетапна модернізація не потребуватиме великої одноразової інвестиції.
Також є рішення для найстаріших радянських ліфтів з редукторною лебідкою. Компанія «Карат-Ліфткомплект» розробила пристрій, що може забезпечити режим евакуації в роботі таких ліфтів. Зараз він якраз проходить випробуваннях. Ціна такого пристрою становитиме усього 30-40 тис. грн – тобто мешканцям під’їзду треба буде скластись в середньому по тисячі гривень, аби не проводити життя у ліфті.
Чим може допомогти місто
Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства ЛМР, говорить, що ліфт у будинку є співвласністю мешканців. Саме вони мають дбати про його роботу і модернізацію, місто на це не впливає.
Утім, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Львові діяла міська програма співфінансування заміни і модернізації ліфтів у багатоповерхівках. У 2018 році у цю програму інвестували близько 155 млн грн. За ці кошти замінили і відремонтували (переважно робили заміну) орієнтовно 200 ліфтів. Внесок мешканців за умовами програми становив 10% вартості робіт, 90% оплачувало місто. Додамо, що вартість найпростішого ліфта для 9-поверхівки становить близько 700 тис. грн.
У 2022 році програму призупинили, але, каже Олександр Одинець, можливо, у 2023 році її відновлять.
Самоорганізація
Отже, якщо «змусити» ліфт повноцінно працювати під час вимкнення електроенергії дещо нереалістична затія, то принаймні подбати про те, аби не застрягати і не втрачати в темряві ліфтів час, нерви і здоров’я, мешканці багатоповерхівок можуть. Для цього варто зважити різні варіанти і порадитися із фахівцем. А головне – взяти на себе відповідальність, усвідомити, що ви робите хорошу справу для себе і сусідів, та бути толерантними під час обговорень.
Поки триватимуть дискусії, у ліфтах можна поставити складний стілець, запас води і перекус на випадок повернення блекаутів. Українці – це про свободу, креативність і турботу один про одного навіть під час війни.
Трохи про майбутнє
Наприкінці січня японські компанії Nissan motors і Hitachi заявили про спільну розробку – ліфтові системи, що можуть працювати під час блекаутів від батарей електрокарів. Під час експерименту ліфт, що може підняти до 10 людей, зміг пропрацювати від батареї невеликого електромобіля Nissan упродовж 10 годин на малій швидкості. Розробники планують використовувати і батареї більшої потужності. Імовірно, розробка надійде в продаж наприкінці весни. Додамо, що Японія під час війни показала себе хорошим другом України, тож, можливо, ці сучасні технології скоро дійдуть і до нас.
Тим часом у віденському Міжнародному інституті прикладного системного аналізу вважають, що ліфти хмарочосів можуть стати недорогими накопичувачами відновлюваної енергії, особливо, якщо це будуть безкабельні магнітні ліфти наступного покоління. Така енергія буде дорогою, за прогнозами вчених, щонайменше ще з 20 років. Але поступово, із новими розробками та оптимізацією процесів, вона здешевшає.
Модернізуймося, бо ми того варті.
Даний матеріал створено за підтримки проєкту «Накипіло. Освіта» та DW Akademie в Україні.