Без пафосу, але зі стурбованістю міркую, що треба негайно йти, аби потім не сидіти. Бо потім може бути лише два варіанти – сидіти або, ще гірше, повзати. Для людини стан повзання аж ніяк не притаманний, тому варто проявити свою людськість і йти на майдани своїх міст, щоб підтримувати, найперше, одні одних.
Сьогодні, 22 листопада в Івано-Франківську о першій ночі розпочалися мирні безстрокові протести молоді на підтримку підписання асоціації з Європейським Союзом. Саме такий крок ми вважаємо оптимальним для подальшого розвитку і власного, і країни загалом.
Під ранок була нетривала перерва на сон, але згодом люди знову зібралися. На Вічевому майдані намети, а також прапори України і Євросоюзу. Звучить українська музика. Небайдужі мешканці пригощають кавою. Населення справді цікавляться, розпитують, обіцяють на вечір привести своїх однокурсників, співробітників. Саме так і треба зробити. Треба робити вже.
Якщо молоді люди зараз не бояться прогулювати пари чи роботу, розуміючи, що зірвання підписання угоди про асоціацію з ЄС робить їхнє майбутнє тьмяним, то старше покоління повинне тим більше підтримати. Адже прожито багато і так у такому. Справді варто хоч раз, а може й вдруге після Помаранчевої революції, подумати про майбутнє без пафосу, але зі стурбованістю.