Бодай раз, але певно кожному львів’янину доводилося передчасно вийти із супермаркету чи залишити кінозал посередині фільму через повідомлення про замінування. Зазвичай більшість із них виявляються неправдивими, однак завдають вибухотехнікам чимало клопотів. Їм доводиться ретельно обстежувати тисячі квадратних метрів приміщень. А інколи й виїжджати на виклики по кілька разів на добу. Таке серйозне ставлення до жартів телефонних шахраїв нам здається невиправданим, але вибухотехніки змушені реагувати. А раптом саме цього разу повідомлення про замінування виявиться справжнім.
Працює у підрозділі, який обслуговує 750-тисячне місто лише 10 людей. Від початку року львівські вибухотехніки 30 разів виїжджали на перевірку повідомлень про замінування. Анонімні повідомлення, як правило, є неправдивими, але трапляються випадки, коли вибухівку справді знаходять. Наприклад, наприкінці лютого працівники СБУ знайшли вибуховий пристрій під власною приймальнею. Вибухотехнікам доводилося підривати його на місці.
Сучасну техніку підрозділ отримав напередодні «Євро-2012»
Команда вибухотехніків однієї зміни
Вибухотехнічний підрозділ у Львові – один із найсучасніших в Україні. Напередодні проведення «Євро-2012» львівські вибухотехніки отримали нове обладнання, яке дозволяє безпечно виявляти перевозити та знешкоджувати вибухівку. Саме вони перевіряють усі повідомлення про замінування, супермаркетів, готелів та ресторанів у Львові. Але їх робота не обмежується лише цим.
База вибухотехніків розташована на виїзді зі Львова неподалік торгового центру «Метро». На брукованому майданчику стоїть мікроавтобус із написом «Вибухотехнічна лабораторія». Ззовні він мало чим відрізняється від інших автомобілів. Хіба що масивною лебідкою попереду та сиреною. Спеціалісти лабораторії пояснюють, що лебідка призначена для того, щоб зрушити з місця автомобіль, який може бути замінований.
Як і всі, хто стереже наш спокій, вони роблять малопомітну, але дуже важливу роботу. Після низки повідомлень про замінування ресторанів у Львові, коли доводилося перевіряти по 10 закладів щодня, ZAXID.NET вирішив детальніше довідатися про роботу підрозділу. Зустрічаємося із працівниками вибухотехнічного підрозділу вранці після повернення із чергового виклику. Зранку нічого не заміновували, але спеціалісти їздили у банк на вулиці Наливайка, де перевіряли вміст сейфових комірок. Їх давно не відкривали, а тому цілком теоретично хтось міг підкласти туди вибухівку.
Заступник начальника вибухотехнічного відділу Андрій Штангрет приносить – коробку, до якої скотчем примотаний телефон із проводами. Такий вигляд вибухівка має тільки в американських бойовиках, але для того, щоб показати, як працює інженерна техніка для розмінування – коробка підходить чудово.
Для навчання використовуватимемо макет вибухівки
Експертна вибухотехнічна лабораторія – це мікроавтобус, начинений електронікою та різними пристроями для виявлення та знешкодження вибухівки. Таких автомобілів в Україні є лише три – у Києві, Харкові та Львові. В автомобілі є сучасний вибухозахисний костюм, робот-вибухотехнік, спеціальна рентгенна установка, локалізатор вибуху, захисний одяг, шоломи та багато іншого. Усе це львівські вибухотехніки отримали перед проведенням «Євро-2012» за кошти Кабміну. Мікроавтобус беруть на кожен виклик. Хоча використовують спецтехніку вкрай рідко – лише у випадках, коли небезпечний предмет дійсно знаходять.
«До 2012 року у нас був вибухозахисний костюм старої моделі, «пушка» для знешкодження вибухівки, рентген російського виробництва та Volkswagen Transporter, яким перевозили усе це обладнання», – розповідає Андрій Штангрет.
Частину старого обладнання львівські вибухотехніки передали колегам у Хмельницьку область, зокрема, вибухозахисний костюм, де його до цього взагалі не було.
Робот-вибухотехнік переносить "вибухівку" у спеціальний контейнер
«Вибухотехнічний комплекс ми отримали безпосередньо перед проведенням «Євро-2012». В Україні є таких три лабораторії. Одна – у Києві. Одна була у Донецьку, але після військової агресії з боку Росії її передали у Харківську область», – розповідає заступник керівника вибухотехнічного підрозділу.
В автомобілі знаходиться усе обладнання, яке необхідне під час проведення вибухотехнічних робіт – спеціальний вибухозахисний кевларовий костюм канадського виробництва із керамічними вставками, генератор, робот канадського виробництва, якого називають Петрусиком та інші засоби захисту і підриву вибухівки на місці.
Спеціаліст керує роботом, перебуваючи всередині лабораторії на безпечній відстані від виибухівки
Призначення робота у тому, щоб спеціаліст-вибухотехнік не брав руками підозрілий предмет. Робот обладнаний трьома камерами. Одна з них може обертатися на 360 градусів. Нею можна фотографувати, зближувати, щоб максимально вивчити підозрілий предмет. Ще дві камери встановлені у передній частині робота. Керувати ним можна за допомогою двох пультів.
Спеціалісти мають можливість детально обстежити вибухівку за допомогою камер, встановлених на роботові
Вибухотехніки навіть придумали для робота ім'я
«Один із пультів мобільний, переносний. Інший – вбудований в салоні вибухотехнічної лабораторії. Він оснащений монітором, на якому оператор може детально вивчити небезпечний предмет», – розповідає головний спеціаліст-вибухотехнік Олег Баран.
Прикметно, що майже всі повідомлення про замінування, які надходять анонімно, не підтверджуються. Але щоб впевнитися, що небезпеки немає, вибухотехніки зобов’язані перевіряти кожне з них.
«Із 2009 року, відколи я тут працюю, жодне з анонімних повідомлень про замінування у Львові не підтвердилося. Але ми зобов’язані перевіряти кожне. А раптом того, хто заклав вибухівку, замучила совість і він зателефонував, повідомив про це і кинув слухавку. Або про те, що готується теракт дізналися його родичі і зателефонували в поліцію», – зазначає заступник начальника вибухотехнічного відділу Андрій Штангрет.
Із важкодоступних місць вибухівку вилучають за допомогою маніпулятора
Вибухотехніки зобов’язані обстежувати абсолютно всі приміщення у будинку, який нібито замінований, починаючи від підвалу до горища. Заглянути у кожну комірку зі службовим собакою, перевірити кожен предмет, який викликає підозру.
Вибухотехнічна лабораторія стає в нагоді уже тоді, коли справді знайшли річ, яка візуально нагадує вибухівку, або службовий собака подає сигнал.
«У нас є рентген-установка, якою можна просвітити об’єкт, подивитися, що може бути всередині. Коли усі факти підтверджуються, то приймаємо рішення, чи можна його винести з приміщення та перевезти у безпечне місце, чи ні», – розповідає Андрій Штангрет.
Випромінювач просвічує предмет. Спеціальний блок, який ставлять позаду умовної вибухівки приймає сигнал та передає малюнок із внутрішньою будовою пристрою на монітор. Можна побачити, чи це справжня вибухівка, чи муляж.
Коли небезпечний предмет вивезти неможливо – його накривають спеціальним контейнером високого тиску та підривають на місці. Контейнер – це шматок звичайної пластикової труби, діаметром приблизно півметра, яку використовують для прокладання водопроводів.
Підривають вибухівку за допомогою гідравлічного деструктора – так називається спеціальна рушниця, яка стріляє водою. Вона встановлюється зверху над вибухівкою у контейнері. Спрацьовує рушниця після того, як через провід, підключений до неї, подають електричний сигнал. Оператор із безпечної відстані крутить ручку, яка виробляє струм.
Так виглядає процес підриву вибухівки
«У ствол заливається вода, а зверху закладається патрон, який при подачі струму спрацьовує. Порохові гази виштовхують воду і вона під високим тиском руйнує вибухівку. При цьому вибухає вона приблизно у 50% випадків», – підкреслює заступник керівника вибухотехнічного підрозділу.
Контейнер важить приблизно 20 кг. Вибухотехніки кажуть, що у ньому можна безпечно підірвати приблизно 5 кг вибухівки у тротиловому еквіваленті.
Контейнер із гідравлічним деструктором, у якому підривають вибухівку
У такому контейнері підривали вибуховий пристрій, який наприкінці лютого знайшли поблизу громадської приймальні СБУ. Перевозити вибухівку із годинниковим механізмом було небезпечно, тому вирішили знешкодити її на місці.
Спеціальний вибухозахисний костюм важить приблизно 40 кг
Усі роботи з вибухівкою спеціаліст виконує у спеціальному захисному костюмі, який важить близько 40 кілограмів. Костюм кевларовий із керамічними вставками. На голову він одягає спеціальний шолом начинений електронікою. Різні пристрої регулюють температуру, тиск всередині шолома, щоб скло завжди лишалося прозорим. Під час вибуху спеціальні регулятори зрівноважують тиск всередині шолома та гасять гідроудар – в іншому випадку вибухотехнік може загинути. До шолома також під’єднана рація.
Спеціальний вибухотехнічний шолом
Коли повідомляли про замінування готелів у центрі Львова, то робочий день у вибухотехніків тривав доти, доки не обстежили усе до останньої комірки в будівлях.
«Ми можемо розділитися на кілька груп. Навіть у вихідний день піднімаємо весь особовий склад для того, щоб обстежити усі об’єкти якомога скоріше, бо чим довше ми працюємо, тим більші втрати для підприємства», – зазначає Андрій Штангрет.
Коли повідомлень про замінування немає, то вибухотехніки проводять профілактичні огляди перед проведенням масових розважальних та спортивних заходів. Наприклад, обстежують стадіон перед футбольним матчем. Досі на «Арені-Львів» вибухівки не знаходили.
Немає двох однакових випадків закладання вибухівки, тому рішення про розмінування чи знешкодження приймають у кожному випадку індивідуально, враховуючи чимало деталей.
«Багато залежить від місця, де закладена вибухівка. Це може бути місце, до якого робот не може заїхати. Був випадок, коли вибуховий пристрій заклали під автомобіль. Добре, що це був Range Rover і в нього висока підвіска. Тому ми заїхали роботом із зняли цей вибуховий пристрій», – розповідає Андрій Штангрет.
Часто люди телефонують на лінію «102» та повідомляють про залишені на вулиці сумки. У них спеціалісти знаходять переважно різне побутове сміття, яке не донесли до урни. Часто сумки бувають порожніми.
«Вартість виїзду вибухотехнічної лабораторії у кожному випадку різна. Враховується відстань доїзду, кількість людей, яких залучають до огляду, пальне, час, впродовж якого обстежували будівлю, тому назвати приблизну цифру складно», – каже заступник начальника вибухотехнічного підрозділу.
У кожного великому населеному пункті є спеціальні підривні майданчики, де знешкоджують вилучену вибухівку. За межами Львова також є недіючий кар’єр, куди вивозять різні вибухонебезпечні предмети. Попри небезпечну роботу, за увесь час роботи вибухотехніків у Львівській області жоден із працівників не постраждав. «Кожну річ – від звичайної сумки, коробки з телефоном чи пакету з дротами, потрібно сприймати як небезпеку».