Політичні білборди заполонили міста України ще до виборів. Фірмовими кольорами «прикрашені» дороги спальних районів і будинки ще не історичного центру Львова.
Як сприймають цю рекламу? Що у ній нового? Може, цікавого? Наскільки вдала для політиків є їхня реклама? Про це ZAXID.NET запитував у геральдиста, психолога та рекламника.
Оптимізм
Фахівці стверджують, що політична білбордова реклама, як і будь-яка інша, лише привертає увагу. Та у будь-якому разі найкраще сприймають ту рекламу, яка спрямована на позитив.
«Коли політична реклама побудована на позитивному іміджі, коли не зачіпають своїх конкурентів, у людей це викликає принаймні зацікавлення або хоча б не викликає негативу. Часом доти, доки вони не знають, хто за рекламою стоїть. З іншого боку, коли реклама є нахраписта, у ній поливають брудом інших, коли хтось апелює: «От цей - те не зробив, а цей - те, а той поганий, а ми – хороші», - таке викликає сумніви, оскільки людина пригадує, що і цей «хороший» теж не зовсім такий», - зазначив ZAXID.NET український геральдист, кандидат історичних наук Андрій Гречило.
Також, за словами журналіста, публіциста, психолога, яка досліджує соціально-психологічні процеси в Україні, Галини Палажій, до політичних реклам, які добре сприймають, належить реклама, що має на меті зачепити патріотичні почуття. «Реклама, в якій сказано «Роби українське! Купуй українське! Захищай українське – бо це твоє!» спрямована на патріотичні почуття. Така реклама має позитив, оскільки вона піднімає патріотичну гідність», - запевнила психолог.
Як зазначив ZAXID.NET голова координаційної ради Асоціації зовнішньої реклами України, президент групи SA Political Communications Артем Біденко, реклама здебільшого проходить лише на підсвідомому та несвідомому рівні: мозок лише фіксує зміни фону, причому фіксує передусім кольорову гаму, гармонійність, асоціації. «Комерційна реклама, особливо великих компаній, дуже відрізняється від політичної: вона продає емоції, почуття, імідж. А тепер спробуйте згадати хоч один рекламний сюжет з теперішньої передвиборчої кампанії, де кандидат усміхається. Щиро і весело. Попри негаразди, кризу… Люди не люблять підкреслення негативу, люди люблять позитив, спроектований у майбутнє», - запевнив Артем Біденко.
Окрім того, під час цієї кампанії використовують замало світлих кольорів. «Взагалі немає ніякої символіки. Під час парламентських виборів було чимало тваринної, рослинної символіки, це вносило якийсь позитив, оскільки пов’язує людей з природним життям. Тут використовується тільки різні написові слогани і колористика. Навіть більше, я би сказав, що тиснуть кольором», - додав Андрій Гречило.
Реклама, яка вона є
«Тимошенко намагалася цього року вирізнитися тим, що «Вона - працює». Це психолінгвістична методика впливу на підсвідомість. Вона дійшла до апогею «Оди радості» Бетховена, коли можна було поєднати, що вона – це Україна. Це вищий пілотаж. Якщо подумати критично, а що реально вона робить? - зазначила ZAXID.NET психолог Галина Палажій. – У своїй рекламі Янукович виглядає як такий собі джин всемогутній: «проблему буде вирішено», «вас почуто». Це смішно. І безглуздо. Вони сподіваються на те, що, якщо повторювати таке безліч разів (а достатньо від 4 до 7 разів), то воно відіб’ється у підсвідомості. Його кольори заспокоюють. І постає Янукович як добрий всемогутній образ… Є люди з таким мисленням, що все їм дадуть, усе зроблять замість них. Найнижчий щабель мотивації – це запевнення у безпеці, потреба у безпеці, і Янукович як добрий джин: він намагається заспокоїти і ніби каже «все буде добре». Є така категорія людей, яка на це ведеться, яка у це вірить. І він на це розраховує».
За словами Галини Палажій, на заклинаннях побудована реклама Тігіпка, Януковича, Литвина. Щоправда, ці «заклинання» старі, не спрацьовують. І сприймається вона не найкраще: реклама Литвина скоріше нагадує рекламу Тимошенко, реклама Тігіпка – Януковича. А коли є плагіат, то людина не сприймає цієї реклами на всі відсотки, на які розраховують у штабі політиків.
«Слабенька і примітивна «совкова» реклама періоду 1990-х у Януковича й Тігіпка. Останній загалом смішно виглядає: коли в поле виходить чоловічок під 1,5 м ростом, худенький, тоненький і розповідає, що він – за сильну владу. Якби за ним ще стояв Вірастюк чи Кличко, то можна було б повірити, що там сила є, - зазначив Андрій Гречило. - Дуже прикро, але фактично оранжеву символіку, ще з Майдану, зараз ніхто не хоче використовувати. Всі політики від цього відкараскалися. А загалом символіка була вдала, вона добре працювала, активно сприймалася в суспільстві, мала позитивне значення. У Ющенка зараз вже ні підкови, ні знаків оклику, ні оранжевих кольорів немає».
Реклама, яка працювала
Політологи, політтехнологи, рекламники та психологи стверджують, що найцікавішою і вдалою у питанні привернення уваги була білбордова реклама двох кандидатів у президенти України – Юлії Тимошенко та Арсенія Яценюка.
За словами Андрія Гречила, спочатку реклама «вона працює», інтригувала; потім з’явилися контракції на ці салогани. «А потім дуже вдало піарники Тимошенко перевели стрілки, і виявилося, що «вона працює» стосується не їхнього кандидата, а держави. Тобто оцей заключний акцент «вона – це Україна» заткнув увесь бруд, який хотіли вилити опоненти. Дуже хитрий, мушу сказати, і дуже вдалий хід», - запевнив він.
За словами Артема Біденка, приємно, що серед типових реклам-облич вирізнився Яценюк. «Ця реклама впадає в око і запам’ятовується, але вона однозначно негативна через кольори, попереджувальні смуги, шрифти. З позиції фаховості хороша реклама у Тимошенко. Всі інші білборди не складають конкуренції», - запевнив він.
«Яценюк сам створив собі антирекламу. Він намагався змінити свій імідж. Стати сильним, войовничим, впевненим… І це внутрішній розлад між ним та тим, що він намагається подати. І ще його реклама була побудована на негативі: якщо «врятувати країну», то значить вона в небезпеці, це негативний сигнал для людей. І ці кольори. Йому не пасує стиль мілітарі», - зазначила Галина Палажій.
Кілька нюансів про інші сили
Щодо Тягнибока. У нього продовжується та сама концепція: є його обличчя та гасло, з якого виділяється слово «свобода» - назва політичної сили. «Йому треба над собою працювати. В одній з передач Тягнибок накинувся на Яценюка. Виглядало це нелогічно, бо були справді кандидати, з якими Тягнибок мав би вести розмову за світоглядні позиції, але чомусь конфронтація виникла саме у них двох. І організатори на ТБ потирали руки, бо це виглядало огидно: двоє українськомовних кандидатів, які в секторі культури, мови мають схожі позиції – зчепилися. Тягнибок показав той образ, яким його бачать в російській пресі – дикого націоналіста з виряченими очима», - зазначив Андрій Гречило.
У Гриценка слабенька кампанія. «Ще й Гриценко поводиться як ображений. Він у всіх інтерв’ю виливає образу. Треба поставити на цьому крапку, і показати позитив власної особи, чим він буде займатися», - наголосив Андрій Гречило.
Не обличчя, а програма
«Вулична реклама кандидата – це щось на кшталт вивісок. Реклама «Кока-коли» на будинку ніяк не формує наше ставлення до «Кока-коли». Так само вулична реклама кандидата – має суто декораційний характер, і тому її достатньо в три рази менше, аніж її є в Україні. Політики ставляться інакше: вони вважають, що можуть агітувати за допомогою реклами. Це абсолютно неправильно. Тому реклами у нас багато, а на формат іміджу вона абсолютно не впливає», - зазначив Артем Біденко.
Окрім того, за його словами, політики забули, що спочатку має бути програма, а потім з програми створюватися слоган, а не навпаки, що ми зараз і спостерігаємо.
Також політики не дивляться реально на проблему, не шукають справді важливих шляхів вирішення, переконаний Андрій Гречило.
Галина Палажій упевнена, що рекламу треба брати в контексті ситуації, яка склалася в країні сьогодні: «Вона в нас тягнеться вже кілька років, тобто негатив накладається вже кілька років – і ми всі разом його переживаємо. Всі кандидати намагаються сподобатися виборцю. Але ці методи, які вони використовують, у цій ситуації безладу просто не сприймається. Всі запевнення фактично побудовані на брехні, кожен намагається якнайкраще обдурити людей. Зауважте, що у політиків, влади немає спільної концепції бачення країни. Йде використання ресурсів країни. Сама ж країна останні роки не розвивається. Ця передвиборча кампанія розрахована на лохів. Не йде мова про боротьбу концепцій чи про справді стратегічне бачення розвитку країни, все що пропонується - на рівні гасел. Вкладені мільйони в дорогу рекламну кампанію, але не в боротьбу з кризою сьогодні».
За її словами, ці вибори покажуть, наскільки ми є зрілими, чи ковтатимемо далі брехню, як сформоване громадянське суспільство, наскільки кожна людина особисто зріла, щоб критично оцінювати ту чи ту передвиборчу кампанію. І ще одне треба пам’ятати виборцю – жоден політик не дасть благ миттєво.