За словами Президента США Джо Байдена, 24 лютого 2022 року Росія розпочала геноцидну війну проти України, щоб «знищити навіть ідею бути українцем».
Відтоді Росія випустила понад 3500 ракет по містах і селищах України, і світ з жахом спостерігав за розрухою в Україні, якої в Європі не бачили з часів Другої світової війни. Незважаючи на цю війну між Давидом і Голіафом, Збройні Сили України за повної підтримки українського народу та допомоги Заходу, зокрема США, впевнено й систематично відвойовують окуповані Росією території вражаючими темпами.
Це спонукало Путіна вдатися до трьох останніх актів відчаю:
- знову погрожувати використанням ядерної зброї, що світова спільнота назвала саморуйнівним;
- віддати наказ про мобілізацію, яка призвела до того, що сотні тисяч росіян покинули країну – не через їхній моральний опір війні проти України, а тому, що вони не хочуть бути гарматним м’ясом Росії;
- провести псевдореферендуми, які були засуджені міжнародним співтовариством, і проголосити так звану анексію Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей в той час, як українські війська фактично звільняють ці регіони – що є додатковою демонстрацією стану омани Путіна.
Розчарована жалюгідним результатом цих відчайдушних заходів і роздратована дивовижним військовим успіхом України у поверненні окупованих Росією територій, 10 жовтня 2022 року Росія здійснила свій найінтенсивніший повітряний напад на цивільне населення України, критичну енергетичну інфраструктуру та густонаселені райони. Лише цього дня Росія випустила по Україні 84 ракети і 24 безпілотники-камікадзе.
Ця повна жорстокість недвозначно демонструє намір Кремля покарати та тероризувати цивільне населення України, щоб помститися за військові поразки Росії. Зараз для Заходу безсовісно продовжувати утримувати надання Україні будь-якої зброї, необхідної для забезпечення безпольотної зони та повного відновлення її територіальної цілісності.
Під час цієї геноцидної війни Захід також відчув шкідливі наслідки гібридної агресії Росії, оскільки Кремль продовжує використовувати все, що може, як зброю, включаючи газ, атомні електростанції, енергетичну інфраструктуру, їжу, біженців та інформацію.
Наприклад, атака Росії 10 жовтня 2022 року на близько 30% енергетичної інфраструктури України також мала на меті перешкодити експорту електроенергії з України до європейських країн, що допомагає їм економити на російському газі.
Крім того, три ракети, випущені Росією 10 жовтня з Чорного моря, порушили повітряний простір Молдови, країни, яка отримала статус кандидата на членство в ЄС у 2022 році. Це ще один прояв небезпечного ігнорування Росією повітряного простору та територіальної цілісності незалежних держав.
Саме тому під час свого Саміту 29 червня 2022 року в Мадриді країни-члени НАТО правильно заявили, що: «Росія є найбільш значною та прямою загрозою їхній безпеці, миру та стабільності в євроатлантичному регіоні. Жорстока війна Росії в Україні зруйнувала мир у Європі».
Геноцидна війна Росії проти України досягла критичного моменту, який вирішить хід історії та визначить, чи майбутні покоління й надалі зазнаватимуть небезпечного та ненаситного імперіалістичного апетиту Кремля, чи житимуть у набагато безпечнішому, процвітаючому та стабільному світі.
Вибір очевидний, і час є критичним.
Захід має діяти зараз із переконливою рішучістю та надати Україні всю необхідну зброю для забезпечення безпольотної зони, що допоможе Україні виграти цю війну проти неспровокованого та безжального агресора та зупинити геноцид.