Сучасні (точніше «теперішні»)українські бібліотеки, кожна мірою розуміння і можливостей, намагаються потрапити у ритм сьогодення. Хтось робить елементарну кіностудію для підлітків, хтось влаштовує читання просто неба, а хтось не перестає вчитись на різних вишколах і тренінгах.
Останнє для багатьох має суперечливий характер. Для одних це цікаво і корисно, для інших - «заради галочки». Однак існують тренінги, яким вдається згуртувати і перших, і других.
Одним з таких тренінгів став дводенний вишкіл польської соціолога та аніматори культури Товариства культурних ініціатив «Е»– Магдалени Кубецької. Подія відбулась в рамках візиту польських колег, що спільно із львів’янами працюють над Стратегією розвитку Львова до 2025 року. Мовний бар’єр не став перешкодою для плідної роботи з львівськими бібліотекарями та представниками інших культурних організацій. Магдалена видалась напрочуд проста в спілкуванні, а наші бібліотекарі радо підтримували ритм діалогу. Це дуже важливо, що вишкіл збудований був на засадах діалогу. Не «давайте я вас навчу», а «давайте я розповім, що робимо ми, а ви розповісте, як робите ви». Це сприяло рефлексіям щодо буденних та глобальних проблем, яких звісно є чимало. Гостя навела хороший приклад, що для вирішення поточних проблем не варто очікувати надходження бюджетних коштів, а зрозуміти, яким чином можна акумулювати фінанси завдяки іншим джерелам. Не менш важливе питання - у що краще інвестувати? - отримало здається доволі неочікувану відповідь для наших бібліотекарок. Виявилось, що ремонт чи нова техніка можуть відійти на другий план, адже важливішим є розвиток персоналу задля вміння залучити інші, додаткові, не бюджетні кошти до бібліотеки.
Упродовж тренінгу соціолог наводила не лише приклади досвіду наших сусідів, а й влаштувала практичну частину. Враженнями ділиться Наталя Білута, завідувач відділу Медіатеки бібліотеки ім. Л. Українки:
«Це був тренінг із тих, що запам'ятовуються. Своєю невимушеною атмосферою, значним позитивним досвідом. Адже те, про що ми говорили - а це розширення формату діяльності бібліотек, трансформація їх у центр життя громади, залучення до співпраці волонтерів - не просто вимога часу. Це процес, який вже йде не один рік. Багато з того, що ми побачили (клуби за інтересами, комп'ютерні курси для людей похилого віку, "дні сусіда" чи конкурси малюнка на асфальті) давно використовується у нашій роботі. Деякі цікавинки ми з радістю запозичимо».
Це був перший, однак не останній тренінг від польської аніматорки. У рамках співпраці Варшави і Львова заплановано річний цикл різноманітних вишколів, майстер-класів, навчальних поїздок для усіх, хто працює у культурі. Разом із нагальною потребою системності навчань, львівські бібліотекарі сподіваються на нових партнерів, а отже і об’єднання сил закладів культури та небайдужих ініціативних громадян.
Публічні бібліотеки Львова – це величезний матеріальний і людський ресурс, який може і повинен бути використаним для розвитку громади Львова. І перший крок до розуміння важливості цього ресурсу – зміна стереотипів мислення про бібліотеку і бібліотекарський фах з занудного і мало цікавого до привабливого, живого, модерного.