5 років тому унікальні книги із гарнізонного храму Петра і Павла у Львові почали нарешті досліджувати. На десятиліття їх ув'язнили за церковними стінами. І лише тепер фахівці Національної бібліотеки імені Стефаника можуть розказати, які скарби тоді ховала радянська влада за важкими дверима храму.
Зараз ці книги зберігаються у їдальні колишньої військової частини на вул. Авіаційній, 1. І тут кажуть: книги врятували храм, а храм врятував книги. І лише тепер місцеві бібліотекарі дізнаються, які самі скарби приховували радянські визволителі. Ці книги колись були частинами приватних колекцій львів’ян.
У фонді працює 4 хранителі книжкових скарбів. А на стелажах більше мільйона книг, деякі ще досі перетягнуті шнурками. Коли вивозили їх з храму і переселяли у нові бібліотечні фонди, поплутали. Тож тепер ці жінки щодень сортують і розшукують загублені книги.
«Якщо немає такої закладки, то ми виписуємо з книжки і тоді вливаємо літературу вже по шифру», ― розповідає провідний бібліотекар Олена Здебська.
Щодня бібліотекарі сортують десятки книжок. Інколи одну книгу шукають 15 хвилин, а інколи на пошуки йдуть дні. Саме вони перші натрапляють на раритетні стародруки, а ще на фото чи листи, які забули попередні власники всередині видань. Тут є і книги з приватної бібліотеки Митрополита Андрея Шептицького.
«Дуже цікаве видання це Святе Письмо з поясненнями видавництвом «Бібліотека богословська». Дозвіл давав сам митрополит Андрей, є його печатка», ― розповіла завідувач відділу НБ ім. Стефаника Віра Сулук.
Тут жартують, що аби впорядкувати всі ці книги, їм на чотирьох треба ще по два життя. До речі, книги, які написані латинкою, перевозять на Личаківську. Там в колишньому кінотеатрі створюють новий фонд, поки що під робочою назвою іншомовних видань 19-20 століття.
«Тут зберігається 65 тисяч друкованих документів за мовною приналежністю. Це є німецька книга у відсотковому рівні 40 відсотків, книга французька ― 20 відсотків і польською мовою ― 30 відсотків», ― розповіла завідувач сектору НБ ім. Стефаника Оксана Береза.
А ось цим жінкам книги розповідають про свою долю. Вони досліджують видання і встановлюють попередніх власників. І інколи історія книги більш вражаюча, аніж її зміст.
«Дана книга потрапила в бібліотеку з автографом Аурліх Артур. І це реальна особа і власне в книжці збереглися його записки і нотатки, які він робив, вивчаючи книгу», ― розповідає бібліотекар Галина.
Ця книга про ветеринарію, видана у Берліні ще наприкінці 19 століття. А її власник Ауліх Артур був репресований. Ось ці книги також належать людям, які пройшли концтабори і мешкали у Львові. Зараз усі ці друковані скарби сканують та обліковують, і вже згодом їх можна буде побачити на сторінці Національної бібліотеки ім. Стефаника.