Білі Хорвати – передісторія Галицької держави

10:54, 1 червня 2011

Минулого тижня у львівській книгарні "Є" відбулася зустріч, присвячена Хорватії, яка є на часі, бо 30 травня святкували День державності Хорватії, а через місяць будуть вшановувати національне свято цієї держави.

Хорватська зустріч в книгарні була цікава двома подіями: документальними фільмами, які показали свято хорватської меншини в Угорщині "Хода Бушо" та поїздку української родини Лимичів до Хорватії, котрі там віднайшли своє давнє коріння, а також виступом кандидата історичних наук археолога Ореста Корчинського, котрий розповів про наукові дослідження, зроблені в 80-х роках минулого століття  Верхньодністрянською археологічною експедицією НАН України, якою він керував, і яка привідкрила ширму прибитої часом історії життя українсько-хорватських народів.

- Прикро, що в Інтернеті, зокрема в самій Вікіпедії, зустрічається багато помилок щодо самої історії народів, зокрема їхнього походження, - розпочав свій виступ археолог О.Корчинський. - Так сталося, що волею долі 28 років я провадив археологічні дослідження на території Галицької держави, фундаментом якої була Велика, або Біла Хорватія. То підтверджують укріплені поселення городищ  - залишки громадських центрів, міст, замків, фортець та осередків поганського культу. Це перші історичні пам'ятки Східних Хорватів у Верхньому Подністров'ї, які були виявлені в Верхньодністрянській археологічній експедиції.

Поміж усього іншого, особливої уваги заслуговує унікальний історико-культурний комплекс з центром-городищем ІХ-ХІ століття у селі Стільсько Миколаївського району Львівської області, площею 250 га, яка охоплює Бібрсько-Стільську височину. Довжина оборонних стін згаданого городища сягає близько 10 км. Потужні земляні вали, оточені ровами та штучно споруджені тераси облягали територію давнього міста. На поверхні валів височіли дерев’яні стіни та вежі. До них із середини були прибудовані будівлі житлового, господарського та військового призначення. Легенда говорить, що під городищем, глибоко під землею, заховане підземне місто. Довкола городища було добре укріплене передмістя, де проживали купці та ремісники, про що свідчать розкопки десятків житлово-господарських та ремісничих об’єктів та садиб окремих заможних громадян. 

До середини 70-х років ХХ-го століття, - продовжує розповідати Орест Корчинський, українська, польська, російська історіографії писали про Карпатський регіон України, як про найвідсталіший в культурному, історичному, економічному плані, але на нинішній день, саме на території Тернопільської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і Підкарпатського Воєводства в Польщі виявлено 33 об’єкти для археологічних досліджень, площею від 40 до 250 гектарів, а саме Стільське городище, котре в Х-му столітті було в 25 разів більше за Київ, і котре взагалі не має аналогів в Європі. То про яку історичну відсталість можна було говорити при такому археологічному багатстві!

Шкода, що так мало доноситься відомостей про історію Білих Хорватів, а ту інформацію, яка є сьогодні в археологічній науці, намагаються всіляко затерти і знівелювати. 

Попри се, українсько-хорватські відносини розвиваються: не так давно в Трускавці і Дрогобичі проходила конференція з етимології, що торкалася саме українсько-хорватських відносин з найдавніших часів; також я завершую писати книжку про історію городищ Білих Хорватів, - закінчив оповідь Орест Корчинський.

 

Любов Долід, м.Львів