«Незалежність прийшла до нас дуже несподівано, більшість з нас не були готові. Довгі роки ми мріяли про свою власну державу, боролися і терпіли. Але ніхто не думав, що той велетень, та велика сила, яку представляв собою Радянський Союз, може впасти», – зазначив попередній Глава УГКЦ, Блаженніший Любомир Гузар в інтерв’ю виданню «Сегодня».
«Ми очікували, що все одразу стане на свої місця і буде все, про що мріялося. Але так легко воно не дасться. Треба дивитися на ці останні двадцять років перш за все з вдячністю Богу, що ми цю незалежність остаточно отримали. Маємо державу, владу, економіку, культуру, хоча поки що дуже в неврегульованому стані. Ми ще приходимо до себе, ще й повинні навчитися бути вільними людьми, духовно вилікуватися. Зараз відбувається багато не дуже хорошого, недемократичного, несправедливого, маємо дуже багато проблем - економічних, політичних, культурних. Але ми не повинні дозволити, щоб цей стан загородило нам дорогу до майбуття. Треба не плакати чи нарікати, а ставити дуже позитивні цілі», – наголосив Любомир Гузар.
«Треба бути собою і не шукати якусь уявну національну ідею. Треба щиро працювати, щоб використовувати те, що маємо. І тоді зникнуть ті відмінності між частинами Україні, які політики штучно роздувають. Народ однаковий скрізь, з тими ж проблемами, хоча має свої локальні звичаї, але вони сильно не різняться. На жаль, наші політики жирують на тому, що роз'єднують народ, замість того, щоб підкреслити внутрішню єдність. Наші так звані олігархи думають, що для них краще, коли країна роз'єднана. Але це крайня дурість. Це люди, які не мають політичної культури, не знають історії і живуть тимчасовими комерційними ідеями. І це спадщина, яку ми отримали від радянської влади. Наша держава набагато краще б виглядала, якби у нас був середній клас, який вміє захищати свої права і права цілого соціуму. На чому тримаються Америка, Західна Європа? На тому, що має солідний середній клас, і це кращий засіб самозбереження для держави. Нам необов'язково мати якогось харизматичного, що з неба впав, вождя. Потрібно мати суспільство свідомих людей. І потрібно ще мінімум два покоління, щоб до цього прийти. Вже з'явилося перше покоління, яке не пережило на власній шкурі більшовизму, але ще не має ясного бачення, як і що буде. Ця молодь шукає виходу. Прикро, що велика кількість молодих людей покинула Україну, не знаючи, що робити тут. Вони будують Європу - дослівно, працюючи на будівництвах, на другорядних справах, не розвиваючи своєї власної країни. Тому що ця країна їм тимчасово не дозволила знайти гідну роботу», – резюмував Блаженніший Любомир Гузар.