Бійці батальйону «Львів» перед ротацією на схід зустрілись зі школярами

17:11, 10 грудня 2015

Перед тим, як вирушити в зону АТО, бійці батальйону патрульної поліції «Львів» прийшли у школу №93, щоб побачитись зі своїми молодшими друзями. З учнями цієї школи вони спілкуються давно. Там їх завжди радісно зустрічають і щоразу намагаються потішити своїх захисників гостинцями, а найголовніше – теплом і любов’ю своїх дитячих сердець.

«Бувають різні моменти, часом дуже гарячі. Майже в кожного бійця в кишені є лист. І немає різниці – то третьокласник чи із сьомого класу. Особливо оці побажання повертатися живими – вони надають такої наснаги. Ми повернулись – наша ротація – без втрат, все добре. А от з Маріуполя нещодавно привезли нашого хлопця – він, на жаль, загинув», – поділився заступник командира роти батальйону «Львів» Антон Талапчук.

Тільки у вересні частина батальйону «Львів» повернулась з Луганщини. Зараз вони знову вирушають – тепер уже в донецькому напрямку. Серед цих хлопців є й такі, які пройшли уже по шість ротацій.

«Я знаю, що для них дуже важлива моя підтримка, тому я хочу все зробити, щоби війна припинилася і вони повернулися додому живими», – наголосила п’ятикласниця Віка, яка власноруч намалювала патріотичну листівку і разом із шоколадкою подарувала одному з вояків.

«Малюнки і листи, які нам передають діти, для нас дуже цінні. І завжди, коли ми переїжджаємо на нове місце, ми обов’язково знаходимо вільну стіну, обклеюємо цими листами і кожного дня, коли проходимо біля неї, згадуємо про підтримку наших друзів, які чекають нас вдома, які вірять в нас, і ми не підведемо», – розповів командир взводу з позивним «Ланцелот».

У понеділок, 14 грудня, хлопці з батальйону «Львів» поїдуть на схід, від школярів повезуть туди також і гостинці своїм побратимам. З учнями 93-ї школи їх познайомили та здружили волонтери.

«Листівки, малюнки, навіть оті віршики, які пишуть діти, і та шоколадка малесенька від дітей – це їм набагато важливіше, ніж будь-які макарони і гречка чи м’ясо, які їм передають. Тому що це духовна підтримка, і хлопці вже знають, заради кого вони фактично там страждають. Вони залишили свої сім’ї, дітей, батьків, щоб захистити майбутнє покоління», – зауважила волонтер Ольга Тесляк.

Школярі ж тепер з нетерпінням чекатимуть на повернення своїх захисників та наступну зустріч.