Благородна справа

09:32, 7 липня 2009

…я вчу сина, що всі люди рівні попри те, бідні вони чи багаті, і не можна робити різниці лише через соціальний статус. Головне – сама людина, її характер, слова і вчинки.Підтримка соціально незахищених – благородна справа, але...

Від початку липня протягом двох тижнів моя шестирічна дитина мала навчатись у літній дитячій школі «Мала академія мистецтв». Я його туди записала, і дитину прийняли. Але за три дні до початку школи несподівано повідомили, що вирішили замість нас взяти малозабезпечених дітей. Отак раптово, попри домовленість, та ще й попередити про відмову завчасно забули.

Знайшла я в Інтернеті інформацію про цікавий табір для діток від шести до 12 років. Його проводить Академія української молоді вже восьмий рік, і цьогоріч це мала бути Літня дитяча школа «Мала академія мистецтв», де дітки малюватимуть, ліпитимуть, робитимуть орігамі, створюватимуть графіті, відвідуватимуть художні майстерні, ходитимуть на екскурсії тощо. Коли я зателефонувала організаторам, вони попросили зголошуватись якомога швидше, бо охочих зазвичай більше, ніж вільних місць. Зголошення відбувалися лише у вихідні, тож в останні анонсовані вихідні ми таки вибралися, і я успішно записала сина у цей табір. Два тижні ми чекали його початку, уявляли, як це все відбуватиметься... Але... за три дні до часу Ікс мені зателефонували організатори з повідомленням: «ми змушені вам відмовити в участі». На моє запитання «чому», з'ясувалось, що річ у... нашому соціальному статусі, бо несподівано організатори все переграли і вирішили взяти у табір діток з малозабезпечених сімей. Особисто я лише за те, щоб такі діти мали змогу відвідувати табори замість гуртків тощо. Але мене дивує, чому це роблять «коштом» інших дітей. Тому, коли минув перший шок від того, що табір несподівано «пролітає», а подіти дитину нема куди, я ще раз зателефонувала організаторам, щоб з'ясувати, чому раптом усе змінилося, а нас ніхто навіть не вважав за потрібне попередити заздалегідь...

Виявляється, до літньої мистецької школи замість декого з тих, хто зголошувався, згідно з встановленими організаторами правилами, урешті-решт взяли сімох діток з малозабезпечених родин. «Відфутболили» перш за все тих, хто не має прямого стосунку до УКУ чи АУМ.  Батьки дітей, яких взяли замість тих, кому відмовили, як пояснила мені організатор, зголосилися пізніше, ніж, приміром, ми, але «їм не могли відмовити, бо це багатодітні сім'ї». Тому взяли навіть без оплати, коштом інших учасників табору. На запитання, чому ж мене ніхто не проінформував про таку ситуацію одразу, я почула «у мене було багато справ, сесія, вибачте».

Сказати, що я шокована від такого рівня організації і взагалі ставлення до дітей і їх батьків - це нічого не сказати. Невже за купою справ не знайшлося двох хвилин протягом двох тижнів, щоб принаймні повідомити нас про те, що табір нам «не світить». Адже через цей захід мені (і, напевно, іншим батькам) довелося підкоригувати плани,  відмовитися від дечого. Окрім того, альтернативи як такої я теж не маю, тому моя дитина все літо проведе вдома. А як їй пояснити, чому вона не потрапила у табір, - не знаю. Бо я вчу сина, що всі люди рівні, попри те, бідні вони чи багаті, і не можна робити різниці лише через соціальний статус, головне - сама людина, її характер, слова і вчинки. І як пояснити малому, що він не зможе ходити у цю мистецьку школу лише тому, що організатори порушили попередні «правила гри» і взяли замість нього і ще кількох діток малозабезпечених дітей? Підтримка млозабезпечених - благородна справа, але не ціною решти людей, особливо дітей.

А ще мене дивує, чому малозабезпечені батьки не звернулися до організаторів заздалегідь, це було б логічно, якщо вони вже так хотіли потрапити у цей табір. Зрештою, чому, якщо виникла така ситуація, не взяли всіх? Це було б значно чесніше і порядніше. А так виходить, що організатори пошкодували малозабепечених діток, але зовсім не подумали про тих, кому відмовили, причому, тримаючи інформацію про відмову до останніх днів. Через це всі наші плани полетіли шкереберть, ми досі у пошуках альтернативи. І, схоже, що у нас, як і у малозабезпечених (попри де-юре відсутність цього статусу) альтернативного варіанту для відпочинку, який би підходив, з огляду на вік і уподобання дитини, поки що також нема.