Блаженніший Любомир (Гузар), колишній Глава УГКЦ переконаний, що Україна зараз у складній ситуації, але не в безнадійній. «Ми пропадемо, коли не будемо нічого робити. І добре, що пропадемо, якщо не будемо нічого робити», - наголосив Блаженніший Любомир в інтерв’ю «Лівому берегу».
«Не забувайте, держава Україна має лише 20 років свободи. Доти наш народ віками жив у несвободі. Інтелігенцію нашу нищили всі окупанти, нищили розумних людей. Чому комуністи знищували так званих «куркулів»? Очевидно, не тому, що у цих людей було по 5 корів, а тому, що вони мали голову на плечах, вміли господарювати! Я подивляю, що наш народ ще так зберігся в таких обставинах», - наголосив Блаженніший Любомир.
«Знаєте, ми не маємо над чим плакати, треба братися до роботи. Але з цим є проблема – ми боїмося. Комуністичний режим так застрашив людей, що ми боїмося щось починати, боїмось рушитись. Але з кожним роком буде трошки краще. Скажімо, нинішня молодь уже не знає про комуністичний режим. Але подивіться на наш уряд – та ж вони усі продукт совєтських часів…
Люди зараз щойно пробуджуються. Донедавна у нас жив совєтський міф, що держава вирішить усі їхні проблеми. Може, зараз люди потрошки починають усвідомлювати, що влада сама нічого не зробить, тим більше, що вона не дуже й має охоту. Треба самому братися до праці, і притискати владу, щоб вона свою частину робила», - зазначив Блаженніший Любомир (Гузар).
На зауваження журналіста, що дехто пропонує радикальніші способи лікування негативного спадку СРСР, приміром письменник Василь Шкляр заявив, що Україні слід відмовитися від Криму і Донбасу так само, як хворій людині ампутують загноєну ногу, колишній Глава УГКЦ наголосив: «Я б таким людям порадив би прочитати історію Криму. Ті люди, які говорять, що Крим не має зв’язку з Україною, – не знають, що кажуть.
Україна справді зараз у складній ситуації, але не в безнадійній. Ми пропадемо, коли не будемо нічого робити. І добре, що пропадемо, якщо не будемо нічого робити.
А ці люди, які роблять такі заяви (як Шкляр та Андрухович, – ред.), повинні соромитися своїх слів.
Чому тиражують заяви Андруховича і Шкляра, чому замість цього не слухають, скажімо, що каже Ліна Костенко? Я не кажу, що вона якийсь ангел з неба, але вона письменниця, поважна жінка».