Блокується те, що справді доброго можна залишити після нас

«Зараз не час на пам’ятник», – так виражаються неприхильні. Але чи має суспільство в умовах війни перестати існувати й творити?

10:35, 12 березня 2015

Фрагмент з проповіді Митрополита Львівського УГКЦ Ігора (Возьняка), виголошеної у неділю, 8 березня, у архикатедральному соборі Святого Юра.

Достойні сестри і брати, поділюся з вами певними роздумами. До цього мене наштовхують телефонні дзвінки наших вірних та розмови при зустрічах.

Йдеться про спорудження пам’ятника Митрополитові Андреєві, Слузі Божому у сквері, що ствердили знавці, експерти у справі архітектури та мистецтвознавства. Це підтримує переважна більшість інтелігенції, за тим стоять вірні нашої Церкви.

Як бачите, що певна група людей стоїть у сквері й протестують проти спорудження пам’ятника, посилаючись на неякісність проекту пам’ятника й площі, на зміну дороги, зрізання дерев тощо. Звичайно, що це робота п’ятої колони, яка має своїх осіб, які у церкву приходять, їм платить, а ті, у свою чергу шукають інших й так дестабілізують спокій у нашому Львові.

Нам відомі теракти в країні і знаний їхній почерк походження. У Криму нашого священика відразу іспитувала російська служба ФСБ про Митрополита Андрея, мовляв «ви священик тієї Церкви». Недавно, ми почули знову, що посол Росії при Ватикані, там же заявив, що греко-католицький священик в Криму неприхильно відзивається про російський уряд. Послу відповіли, що  критику необхідно приймати.

Подібно у нас, з міської влади стали закликати людей про блокування спорудження пам’ятника. З одного боку влада ніби прихильна, а з іншого вміло й хитро блокує.
 
Навіть з Верховної влади почулися голоси з партії «Самопоміч», як хтось із депутатів заявляла, що буде боротися проти спорудження пам’ятника, бо гроші необхідні на інші цілі…
 
«Зараз не час на пам’ятник», - так виражаються неприхильні. Але чи був час писати портрети, ікони, пейзажі, змальовувати війну, писати книги, будувати тощо, коли у сорокових роках йшла запекла війна? У музеях повно різних картин цього періоду 1940-х років. Чи тоді суспільство перестало існувати й творити?
 
У цьому сквері побачили проект по зрізанню дерев, а, коли дерева різали біля «Сільмашу», в інших місцях Львова, тоді не було жодних протестів.
 
Пам’ятаємо, як минулого року, теж і вірні нашої Церкви, протестували
проти спорудження будинку поза лічницею імені Слуги Божого Андрея. Ми вбачали певну матеріальну допомогу для утримання лічниці, хворих та працівників. Ті люди заявляли себе прихильниками Митрополита, але чомусь тепер не видно їх у парку, можливо й вони втішаються тим, що хтось заперечує спорудження пам’ятника?
 
Наші вірні мовчать, нічого не мовлять про спорудження пам’ятника. Заплановано  упорядкування прекрасної майбутньої площі, скверу, дар для Львова, що творило б гарний ансамбль із собором святого великомученика Юрія. Те, що справді доброго можна залишити після нас, блокується.
 
Перекажу писання у «Фейсбуці» когось із  працівників міської ради про Нерукотворний образ, пише: «… пояснити нічого не можна, як не можна пояснити, що багатогодинне стояння в черзі з маленькими дітьми мало поможе їх здоров’ю, як би ревно батьки не прикладалися до невідомого предмету, облизаного тисячами перед ними і після них
». Великий цинізм про Нерукотворний образ, що у автора називається «невідомий предмет
» та люди не цілували не прикладалися, лише «лизали
». Чи ця особа бачила
, як волонтери старанно витирали скло? Цинічна насмішка над почуттями вірних.
 
Важливо для нас знати, кого обирати до лав у міській чи Верховній Раді. У Чехії та Польщі вибрали Вацлава Гавела та Леха Валенсу на Президентів, які не були політиками, лише добрими  й чесними патріотами своєї Батьківщини і вивели свої країни на прекрасні рубежі. Придивляймося глибше на кандидатів до влади і не даймо себе обманути.
 
Кажу про це коротко, щоб нам  орієнтуватися про стан будови пам’ятника та загальної ситуації
, тому що звертаєтеся із цим питанням до мене, цікавитися  про пам’ятник Слузі Божому. Дякую вам за це!
 
І пам’ятаймо, що наша Церква зобов’язалася збудувати пам’ятник, а міська управа підготувати площу під нього.  Є ще багато іншого матеріалу, але в міру вашого часу, щоб не забирати у вас, на сьогодні вистарчає стільки.
 
Закликаю вас до молитви за долю України, до спокою, прошу, моліться за спорудження пам’ятника, за тих, хто стає у ряди ворогів незалежної України та її процвітання серед інших цивілізованих народів. Хай Господь благословить наш бідний народ! Пресвята Богородице, рятуй нас від невидимих та видимих ворогів!