До 210-х роковин від дня народження Великого Кобзаря до уваги читачів пропоную один із розділів свого тематичного довідника поезії Тараса Шевченка.
***
…а з уст ні пари. («Причинна»)
***
…нігде правди діти. («Причинна»)
***
Хоч з гори та воду. «Думка (Тяжко-важко в світі жити)»
***
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами. («Катерина»)
***
Бодай же вас, цокотухи
Та злидні побили. («Катерина»)
***
Сиротині сонце світить
(Світить та не гріє). («Катерина»)
***
Терпи до загину. («Катерина»)
***
Що буде, то й буде. («Катерина»)
***
Одну сльозу з очей карих —
І пан над панами!.. («Думи мої, думи мої»)
***
Та цур йому. («Думи мої, думи мої»)
***
І то лихо –
Попереду знати,
Що нам в світі зустрінеться. («Тополя»)
***
Наша думка, наша пісня
Не вмре не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України! («До Основ’яненека»)
***
…сам здоров знаєш. («До Основ’яненека»)
***
Все йде, все минає –
І краю немає. («Гайдамаки»)
***
Куди, каже, хилить доля,
Туди й треба гнуться, - («Гайдамаки»)
***
Чортова кишеня. («Гайдамаки»)
***
Щоб вам гроші приснилися. («Гайдамаки»)
***
Гріха на всю губу. («Гайдамаки»)
***
…химерять, химерять та зроблять з лемеша швайку. («Гайдамаки»)
***
Де можна лантух, там торби не треба. («Гайдамаки»)
***
Купили хріну, треба з’їсти; плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що куповали, - грошам не пропадать. («Гайдамаки»)
***
…от тобі і пшик. («Гайдамаки»)
***
… не так пани, як підпанки, або – поки сонце зійде, то роса очі виїсть. («Гайдамаки»)
***
Вчистив, нічого сказати: і до ладу, і правда. («Гайдамаки»)
***
…нехай стара в’язне, більше м’яса буде. («Гайдамаки»)
***
Не за горами… («Гайдамаки»)
***
Недолю співаю козацького краю. («Гайдамаки»)
***
Нашорошив вуха. («Гайдамаки»)
***
Того ж батька, такі ж діти –
Жити б та брататься.
Ні, не вміли, не хотіли,
Треба роз’єднаться. («Гайдамаки»)
***
Коли старі люди брешуть, то й я з ними. («Гайдамаки»)
***
У жупані; кругом пані,
І спереду, й збоку. («Утоплена»)
***
Тече вода і нагору
Багатому в хату.
А вбогому в яру треба
Криницю копати. («Сова»)
***
У всякого своя доля
І свій шлях широкий. («Сон»)
***
Лишенько з тобою. («Сон»)
***
На край світа… («Сон»)
***
Шкода й праці. («Сон»)
***
Усі на сім світі –
І царята, і старчата –
Адамові діти. («Сон»)
***
…Я свою п’ю.
А не кров людськую! («Сон»)
***
…чорта з два! («Сон»)
***
Бо його, бач, трохи! («Сон»)
***
… І у люди вийдуть. («Сон»)
***
Мы, брат, просвищенны, -
Не поскупись полтинкою. («Сон»)
***
Цур тобі, мерзенний каламарю. («Сон»)
***
Ото дурний! а ще й битий.
На квиток повірив москалеві. («Сон»)
***
Сміх і сльози. («Сон»)
***
…вилупив баньки з лоба. («Сон»)
***
Удвох, кажуть, і плакати
Мов легше неначе;
Не потурай: легше плакать,
Як ніхто не бачить. («Не женися на багатій»)
***
У злодія вже злодій краде. («Єретик»)
***
Однієї шкури
Така сила… А м’ясива! («Єретик»)
***
Як та орда у таборі
Або жиди в школі… («Єретик»)
***
…люті звірі
Прийшли в овніх шкурах. («Єретик»)
***
Бо хто не вміє заробить,
То той не вмітиме пожить. («Невольник»)
***
Де лучче лихом торгувать. («Невольник»)
***
Там наїсися всіх хлібів. («Невольник»)
***
Чи жать, чи не жать,
А сіяти треба. («Невольник»)
***
А дзуськи вам… («Великий льох»)
***
Не та рано встала,
Що до світа упилася…
А та, що проспалась! («Великий льох»)
***
Базар люду насходилось. («Великий льох»)
***
А смерть з косою за плечима. («Наймичка»)
***
Треба, дочко, лічить плату,
Зароблену плату.
Бо сказано: хто не лічить,
То той і не має. («Наймичка»)
***
Отаке-то диво запопали. («Наймичка»)
***
…лепська мати. («Наймичка»)
***
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поля. («Кавказ»)
***
Борітеся – поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас сила
І воля святая. («Кавказ»)
***
До нас в науку! Ми навчим
Почому хліб і сіль почім! («Кавказ»)
***
Од молдаванина до фіна
На всіх язиках все мовчить. («Кавказ»)
***
Ви любите на братові
Шкуру, а не душу! («Кавказ»)
***
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля. («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя. («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Славних прадідів великих
Правнуки погані! («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Не минайте ані титли,
Ніже тїї коми. («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають. («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь. («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю! («І мертвим, і живим і ненарожденним…»)
***
…Єй Богу,
Овеча натура. («Холодний Яр»)
***
Дурний шию підставляє
І не знає за що! («Холодний Яр»)
***
Покинув нас на сміх людям.
В наругу сусідям,
Покинув нас, яко в притчу
Нерозумним людям. («Давидові псалми»)
***
Як була я молодиця,
Цілували мене в лице,
А як стала стара баба,
Цілували б, була б рада. («Відьма»)
***
У нас дітей нема й заводу. («Відьма»)
***
Що, добре наші завдають? («Відьма»)
***
На нашій славній Україні,
На нашій – не своїй землі. («Мені однаково, чи буду…»)
***
…з хреста неначе знята. («В казематі (Н. Костомарову)»)
***
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть. («Чи ми ще зійдемося знову»)
***
Невесело на світі жить,
Коли нема кого любить. («Княжна»)
***
Ніби на світ народилася. («Княжна»)
***
Ох діти! Діти! Діти!
Велика Божа благодать. («Княжна»)
***
І пилиночки на неї
Впасти не давала. («Княжна»)
***
Мов одірвалось од гіллі. («І золотої, і дорогої…»)
***
Бо залили за шкуру сала.
Трохи не пропала. («Москалева криниця»)
***
Подякував за хліб, за сіль. («Москалева криниця»)
***
Любов – Господня благодать!
Люби ж, мій друже, жінку, діток;
Діли з убогим заробіток,
То легше буде й зароблять. («Москалева криниця»)
***
А пек тобі, забув, дурню,
Що смерть за плечима. («Москалева криниця»)
***
Не дам же й з торбою ходить. («Москалева криниця»)
***
А може то така правда,
Як на вербі груші. («Москалева криниця»)
***
…нехай їй лихо! («Москалева криниця»)
***
Чи чув ти, що кажуть: легше умирати
Хоть на пожарині в своїй стороні,
Ніж в чужій в палатах. («Москалева криниця»)
***
Неначе в Бога за дверима. («Москалева криниця»)
***
Та скурвого сина
Вдовиченка-ледащицю
Забили в скрепицю. («Москалева криниця»)
***
Привикне, кажуть, собака за возом бігти,
То біжить і за саньми. («То так і я тепер пишу»)
***
Поки новинка на основі,
Старинку Божу лицювать. («А нумо знову віршувать»)
***
Старий промовив. – Все од Бога!
Од Бога все! А сам нічого
Дурний не вдіє чоловік. («Варнак»)
***
Чорт нарадив. («Варнак»)
***
У дурні пошила. («Царі»)
***
Бодай кати їх постинали,
Отих царів, катів людських.
Морока з ними, щоб ви знали,
Мов дурень, ходиш кругом їх,
Не знаєш, на яку й ступити. («Царі»)
***
Бо де нема святої волі,
Не буде там добра ніколи. («Царі»)
***
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує! Знать од Бога
І голос той, і ті слова… («Ну що б, здавалося, слова…»)
***
Люде, люде!
За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте. («Не жаль на злого, кого його…»)
***
Од світу до світу. («Немає гірше, як в неволі»)
***
Неодукований сіряк. («Марина»)
***
…пан
За вихилясами придан. («Марина»)
***
Уже чи добрим, чи лихим,
А будеш панською ріднею. («Марина»)
***
Хоч заріж її, та й годі,
Така вже вродилась. («Марина»)
***
Полюбила москаля,
Та ще й зуби вискаля! («Марина»)
***
…погнало горе
До моря пити; хоч говорять:
Аби файда в руках була,
А хлопа, як того вола,
У плуг голодного запряжеш. («Меж скалами, неначе злодій»)
***
І неталан наш і талан,
Як кажуть люде, все од Бога. («Меж скалами, неначе злодій»)
***
Укоротивши йому віка. («Меж скалами, неначе злодій»)
***
До нитки звівся мій козак. («Меж скалами, неначе злодій»)
***
…там тільки добро,
Де нас нема. («І виріс я на чужині»)
***
В лиху годину. («І виріс я на чужині»)
***
Побий тебе, сила Божа
На наглій дорозі. («Ой пішла я у яр за водою»)
***
Не так тії вороги,
Як добрії люди. («Не так тії вороги»)
***
…Дурня знать
По походу. («У Вільні, городі преславнім»)
***
…байдиків не бив. («Сотник»)
***
…пся його личина. («Сотник»)
***
І гич не до речі. («Сотник»)
***
…біси зна що. («Якби тобі довелося»)
***
Стара собака, та ще й бита. («Якби тобі довелося»)
***
І вік не великий,
Не тілько день. («Якби тобі довелося»)
***
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим. («У нашім раї на землі»)
***
Слово мамо. Велике
Найкращеє слово. («У нашім раї на землі»)
***
Добре жить
Тому, чия душа і дума
Добро навчилася любить. («Буває, іноді старий»)
***
Дурні та гордії ми люди. («Дурні та гордії ми люди»)
***
Нехай як буде, так і буде.
Чи то плисти, чи то брести. («Лічу в неволі дні і ночі»)
***
Як хоч,
А лихо, кажуть, перескоч,
А то задавить. («Петрусь»)
***
Густенька каша,
Та каша, бачте, та не наша,
А наш несолений куліш –
Як знаєш, так його і їж. («Петрусь»)
***
Так що ж мені тут гріти-дути! («Мені здається, я не знаю»)
***
Не витерпів лихої долі. («Якби ви знали, паничі»)
***
Бо слава здорово кричить
За наші голови… («Буває, в неволі іноді згадаю»)
***
Добро найкращеє у світі,
То братолюбіє. («Неофіти»)
***
Молітесь Богові одному,
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому
Не поклонітесь. («Неофіти»)
***
Коли ми діждемося Вашінгтона
З новим і праведним законом?
А діждемось-таки колись. («Юродивий»)
***
Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово. («Подражаніє 11 псалму»)
***
І люде темнії, незрячі,
Дива Господнії побачать. («Ісаія. Глава 35»)
***
Хоч і далеко, так спродати
Дорогше можна. («Марія»)
***
Минуть,
Уже потроху і минають
Дні беззаконія і зла. («Подражаніє Ієзекіїлю»)
***
Сльозами моря не долить. («Плач Ярославни»)
***
І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі. («І Архімед, і Галілей»)
***
…не будучи дурак. («Саул»)
***
…лобом неширокий. («Саул»)
***
Як той москаль, у батька, в матір…
І вздовж і впоперек хрестить… («Саул»)
***
Хоча лежачого й не б’ють,
То і полежать не дають… («Хоча лежачого й не б’ють»)
***
І тут, і всюди – скрізь погано. («І тут, і всюди – скрізь погано»)
***
Якби з ким сісти хліба з’їсти. («Якби з ким сісти хліба з’їсти»)
***
Няньки,
Дядьки отечества чужого. («Бували войни й військові свари»)
***
Недвига серцем. («Великомученице кумо!»)
***
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... («Заповіт»)
***
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте. («Заповіт»)